Затверджено
Наказ Державіаадміністрації від 13.06.08 №416
Тимчасові правила виконання польотів авіації загального призначення
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Правила виконання польотів авіації загалього призначення (далі Правила) встановлюють правила виконання польотів цивільної авіації України, крім регулярних повітряних сполучень та нерегулярних авіатранспортних перевезень, що виконуються за плату.
1.2 Вимоги Правил застосовуються:
1.2.1 До власників ПС повною мірою, якщо власник ПС при організації та виконанні польотів виконує обов'язки Командира ПС чи члена льотного екіпажу;
1.2.2 До власників ПС, у частинах, що їх стосуються, при покладанні ними обов'язків Командира ПС на фізичну особу, яка має діюче свідоцтво пілота ЦА і відповідні кваліфікаційні відмітки, що дають право виконувати вищевказані обов'язки;
1.2.3 До Командирів ПС і членів льотного екіпажу.
2. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ ТА СКОРОЧЕННЯ
У цьому розділі наводяться терміни та скорочення, які застосовуються в тексті по Порядку:
2.1.1. Авіаційний фахівець - фізична особа, яка пройшла спеціальну авіаційну підготовку і є власником відповідного свідоцтва.
2.1.2. Авіація загального призначення - усі польоти цивільної авіації, крім регулярних повітряних сполучень та нерегулярних авіатранспортних перевезень, що виконуються за плату. Діяльність авіації загального призначення розподіляється на учбові польоти, ділові та розважальні польоти, виконання спец робіт і інші польоти.
2.1.3. Аеростат - повітряне судно, легше за повітря, що не приводиться до руху силовою установкою.
2.1.4. Безпека польотів - комплексна характеристика повітряного транспорту та авіаційних робіт, що визначає можливість виконання польотів без загрози для життя та здоров'я людей.
2.1.5. Безпечна вимушена посадка - неминуча посадка чи аварійне приводнення, при виконанні яких, можливо з достатньою підставою вважати, що не будуть нанесені тілесні пошкодження особам, що знаходяться на ПС або на поверхні.
2.1.6. Вертоліт - повітряне судно, важче за повітря, що підтримується в польоті переважно за рахунок реакції повітря з одним або декількома несучими гвинтами, що обертаються силовою установкою навколо осей, які знаходяться у вертикальному положенні.
2.1.7. Вертодром - аеродром або певна ділянка поверхні на споруді, призначена повністю або частково для прибуття, відправлення або руху вертольотів по цій поверхні.
2.1.8. Вертопалуба - аеродром, розташований на плаваючій або нерухомій конструкції у відкритому морі.
2.1.9. Вертоліт з льотно-технічними характеристиками класу 1.
Вертоліт з такими льотно-технічними характеристиками, у випадку відмови критичної силової установки, може виконувати посадку в зоні перерваного зльоту або безпечно продовжити політ до відповідної зони приземлення, в залежності від того, коли виникла відмова.
2.1.10. Вертоліт з льотно-технічними характеристиками класу 2.
Вертоліт з такими льотно-технічними характеристиками, у випадку відмови критичної силової установки, може безпечно продовжити політ, за виключенням тих випадків, коли відмова виникла до того, як була досягнута характерна точка після злету або після характерної точки до посадки, коли може знадобитись виконання вимушеної посадки.
2.1.11. Вертоліт з льотно-технічними характеристиками класу 3.
Вертоліт з такими льотно-технічними характеристиками, у випадку відмови критичної силової установки в будь-якій точці на траєкторії польоту, повинна виконуватись вимушена посадка.
2.1.12. Вид повітряних суден - класифікація повітряних суден на підставі встановлених основних характеристик, наприклад: літак, вертоліт, планер і т. ін.
2.1.13. Державіаадміністрація - Державна авіаційна адміністрація є урядовим органом державного управління.
2.1.14. Диспетчерський дозвіл - дозвіл командиру ПС діяти відповідно до умов, встановлених диспетчерським органом. Для зручності термін "диспетчерський дозвіл" може скорочуватися до терміну "дозвіл". Скорочений термін "дозвіл" може використовуватись зі словами "на вирулювання", "на зліт", "на виліт", "на політ за маршрутом", "на захід на посадку" або "на посадку" для позначення етапу польоту, до якого відноситься диспетчерський дозвіл;
2.1.15. Категорія А - багатодвигуновий транспортний гвинтокрилий апарат, на якому конструктивно забезпечена незалежність двигунів і систем (передбачена ІКАО), який виконує заплановані злети і посадки на майданчику з попередньо розрахованими розмірами після відмови двигуна і який, маючи відповідні характеристики, забезпечує продовження безпечного польоту при одному двигуні, що відмовив.
2.1.16. Категорія В - однодвигуновий або багатодвигуновий гвинтокрилий апарат, що відповідає не всім вимогам Категорії А. Гвинтокрилий апарат Категорії В не має гарантованої можливості продовжувати політ в випадку відмови двигуна, і для нього передбачається можливість виконання незапланованої посадки.
2.1.17. Кваліфікаційна відмітка - запис у свідоцтві, в якому вказуються особливі умови, права та обмеження щодо власника цього свідоцтва.
2.1.18. Командир повітряного судна - пілот, який визначений експлуатантом або, у випадку авіації загального призначення, власником повітряного судна, виконувати обов'язки командира, відповідати за безпечне виконання польоту.
2.1.19. Літак - повітряне судно, важче за повітря, що приводиться до руху силовою установкою і підйомна сила якого в польоті створюється переважно за рахунок аеродинамічних реакцій на нерухомих поверхнях за даних умов польоту.
2.1.20. Легкий літак - літак з максимальною сертифікованою злітною масою від 750 до 8600кг. Легкі літаки умовно розподіляються на категорії:
2.1.17.1. Нормальну. До нормальної категорії відносяться літаки з кількістю посадкових місць, виключаючи місця екіпажу, не більш дев'яти, з максимальною сертифікованою злітною масою від 750 до 5700кг та призначені для не акробатичного застосування. Неакробатичне застосування включає до себе:
а). Усі маневри, які відносяться до нормального польоту.
б). Режими звалювання (крім "колокола")
в). Плоскі "вісімки", бойові розгортання, круті розгортання та другі маневри з кутом крену не більше за 600.
2.1.17.2. Багатоцільову. До багатоцільової категорії відносяться літаки з кількістю посадкових місць, виключаючи місця екіпажу, не більш дев'яти, з максимальною сертифікованою злітною масою від 750 до 5700кг та призначені для обмеженого акробатичного застосування. Обмежене акробатичне застосування включає до себе:
а). Усі маневри, які відносяться до нормального польоту.
б). Режими звалювання (крім "колокола")
в). Плоскі "вісімки", бойові розгортання, круті розгортання та другі маневри з кутом крену не більше за 600, але не більше 900.
г). Штопор (якщо він затверджений для даного типу літака).
2.1.17.3. Акробатичну. До акробатичної категорії відносяться літаки з кількістю посадкових місць, виключаючи місця екіпажу, не більш дев'яти, з максимальною сертифікованою злітною масою від 750 до 5700кг та призначені без обмежень для акробатичного застосування, крім тих обмежень, які є необхідними за результатами льотних випробувань.
2.1.17.4. Перехідну (комп'ютерну). До перехідної категорії відносяться гвинтові багатодвигунові літаки з кількістю посадкових місць, виключаючи місця екіпажу, не більш дев'ятнадцяти, з максимальною сертифікованою злітною масою від 750 до 8600кг та призначені для не акробатичного застосування. Неакробатичне застосування включає до себе:
а). Усі маневри, які відносяться до нормального польоту.
б). Режими звалювання (крім "колокола")
в). Плоскі "вісімки", бойові розгортання, круті розгортання та другі маневри з кутом крену не більше за 600.
2.1.21. Медичний сертифікат - документ, що видається авіамедичним екзаменатором та підтверджує відповідність його власника конкретним вимогам придатності за станом здоров'я під час виконання функціональних обов'язків.
2.1.22. Надлегке повітряне судно (далі НПС) (моторне) - повітряне судно, обладнане силовою установкою, з максимальною сертифікованою злітною масою не вище 450кг + 10кг (495кг для ПС які використовують для зльоту чи посадки з водну поверхню) і, згідно з експлуатаційною документацією, мінімальною швидкістю звалювання у посадочній конфігурації не більше 65 км/год. Моторні надлегкі повітряні судна за принципом керування поділяються на типи з балансирним та аеродинамічним керуванням.
2.1.23. Обледеніння - відкладення льоду на будь-яких частинах ПС:
- слабе - до 0,5 мм
- помірне - 0,5 до 1 мм
- сильне - більш 1 мм/хв.
2.1.24. Обслуговування повітряного руху - загальний термін, що означає у відповідних випадках польотно-інформаційне обслуговування, аварійне обслуговування, консультативне обслуговування, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).
2.1.25. Пілотування - зміна положення повітряного судна у просторі шляхом дії на органи керування протягом польотного часу.
2.1.26. План польоту - встановлені відомості про намічений політ або частини польоту повітряного судна, які надаються органам ОПР.
2.1.27. Планер - повітряне судно, важче за повітря, що не приводиться до руху силовою установкою і підйомна сила якого створюється переважно за рахунок аеродинамічних реакцій на нерухомих поверхнях за даних умов польоту.
2.1.28. Повітряне судно - літальний апарат, що підтримується в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, виключаючи взаємодію з повітрям, відбитим від земної поверхні.
2.1.29. Повітряний рух - рух повітряних суден у польоті, а також рух на площі маневрування аеродрому.
2.1.30. Польоти над схилами - плануючи польоти із застосуванням висоти рельефа та динамічних потоків обтекання до висоти 300м(1000фут.)
2.1.31. Тип повітряних суден - затверджена або визнана Державіааміністрацією конструкція повітряних суден, на яку видано відповідний сертифікат типу.
2.1.32. Фізична особа що приймає участь в польоті - фізична особа, яка в установленому порядку не виконує певних обов'язків на борту повітряного судна але знаходиться на цьому повітряному судні протягом виконання польоту.
2.1.33. Цивільне повітряне судно - повітряне судно, що занесене до Державного реєстру цивільних повітряних суден.
2.1.34. Член екіпажу повітряного судна - авіаційний фахівець, якому в установленому порядку доручено виконання певних обов'язків на борту повітряного судна протягом виконання польотного завдання.
2.1.35. Член льотного екіпажу повітряного судна - авіаційний фахівець, на якого покладено обов`язки, пов`язані з керуванням повітряним судном протягом виконання польотного завдання.
3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ.
3.1 Командир та члени екіпажу ПС, що виконують польоти авіації загалього призначення, повинні відповідати вимогам наказу Мінтрансу від 07.12.1998 року № 486.
3.2 Власник ПС зобов'язаний використовувати ПС для польотів авіації загалього призначення тільки згідно до цих Правил.
3.3 Кожне ПС повинне використовуватися відповідно до умов Сертифікату (Дозволу) його льотної придатності та в рамках вимог, що містяться в затвердженому та введеному в дію Керівництву з льотної експлуатації ПС (далі - КЛЕ), або еквівалентним документом, що видається виробником ПС .
3.4 Приватні авіаперевезення не пов'язані з комерційною діяльністю повинні здійснюватися відповідно до вимог цих Правил.
4. НОРМАТИВНІ ПОСЛАННЯ
4.1 При розробці цього Порядку використовувалися нормативно - правові акти:
4.1.1 Конвенція про міжнародну цивільну авіацію ( Чикаго 1944 рік);
4.1.2 Указ Президента України від 11 червня 1998 року №615/98 "Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу";
4.1.3 Повітряний кодекс України (надано чинності Постановою Верховної Ради України від 04.05.1993р.);
4.1.4 Положення про використання повітряного простору України, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2002р. №401;
4.1.5 Концепція розвитку цивільної авіації України, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1996р. №1587;
4.1.6 Авіаційні правила України - 23;
4.1.7 Правила видачі свідоцтв авіаційному персоналу України, затверджені наказом Міністерства транспорту від 07.12.98 №486 (зі змінами та доповненнями);
4.1.8 Міжнародна авіація загального призначення (Додаток 6 (Частина II) до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію).
5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
5.1 При виконанні польотів авіації загалього призначення командир ПС відповідає, так само як і експлуатант при виконанні комерційної діяльності, за дотримання, пов'язаних з виконанням його діяльності законів, правил і процедур України та держав, у яких виконуються польоти, якщо зазначені закони, правила і процедури більш жорсткі, чим аналогічні в Україні;
5.2 Кожний член екіпажу ПС при перебуванні за кордоном несе персональну відповідальність щодо дотримання законів та правил країни перебування, а також законів України, що не суперечать законам країни перебування;
5.3 Усі члени екіпажу повинні бути ознайомлені з законами, правилами та процедурами, пов'язаними з виконанням ними своїх обов'язків.
5.4. Відповідальність за рішення про виконання польоту, виконання польоту та дотримання встановлених для ПС експлуатаційних обмежень, при виконанні польотів, несе командир повітряного судна. У період між польотами відповідальність за утримання ПС несе Власник.
5.5. Дозвіл на участь у польоті авіації загального призначення фізичної особи дає командир повітряного судна.
5.6. Відповідальність за рішення про участь в польоті авіації загального призначення фізичної особи несе фізична особа що має намір прийняти участь в польоті на цьому ПС.
6. ЗАГАЛЬНА РОБОЧА МОВА
6.1 Власник ПС повинний забезпечити можливість спілкування всіх членів екіпажу між собою на одній загальній робочій мові.
6.2 Власник ПС повинний забезпечити, щоб авіаційний персонал, виконуючий експлуатацію ПС, був спроможний розуміти мову, на якій написані КЛЕ (Керівництво з льотної експлуатації) та інші інструкції, по експлуатації ПС.
7. МІНІМАЛЬНИЙ СКЛАД ЕКІПАЖУ
7.1 Власник ПС не має право змінювати для даного типу ПС мінімальний склад екіпажу, який вказаний в КЛЕ даного типу ПС, або відповідно еквівалентному документу;
8.МІНІМАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК ОБЛАДНАННЯ
8.1 Власник, який використовує ПС, не повинен змінювати для даного типу ПС мінімальний перелік обладнання відповідно до КЛЕ даного типу ПС, або відповідно еквівалентному документу;
8.2 Усі ПС (за винятком безмоторних ПС) при виконанні польотів обладнуються:
8.2.1 Аптечкою першої допомоги, розташованою у легко доступному місці;
8.2.2 Переносним вогнегасником такого типу, що не призводить при розрядці до небезпечної концентрації отрутних газів у повітрі усередині ПС. При наявності на ПС пасажирського салону, який відділено від кабіни льотного екіпажу, один вогнегасник встановлюється в кабіні льотного екіпажу, а інший у пасажирському салоні в легко доступному місці для членів екіпажу.
8.2.3 Кріслом для кожної особи віку, що досягла 6 років.
8.2.4 Поясними прив'язними ременями на кожному кріслі й утримуючих ременях на кожному спальному місці.
8.3 Усі ПС (за винятком безмоторних ПС), які виконують польоти по ПВП обладнуються:
8.3.1 Магнітним компасом;
8.3.2 Хронометром, який вказує час у годинах, хвилинах та секундах (враховується наручний годинник пілота);
8.3.3 Барометричним висотоміром
8.3.4 Індикатором повітряної швидкості (крім вільних аеростатів);
8.3.5 Додатковими приладами та обладнанням, необхідним для виконання польотів в відповідному повітряному просторі.
9. ЗАПОБІГАННЯ АВІАЦІЙНИХ ПОДІЙ
9.1 Командир ПС повинний знати і додержуватися вимог щодо попередження авіаційних подій, а також:
9.1.1 Інструктувати всіх осіб, що приймають участь у виконанні польотів;
9.1.2 Оцінювати інформацію, що стосується авіаційних подій і інцидентів і доводити дану інформацію членам екіпажу на попередній підготовці до польоту.
10. ВИМУШЕНЕ ПРИВОДНЕННЯ
10.1 Командир ПС не повинний виконувати польоти над водним простором у випадках, коли на борту ПС відсутнє обладнання, перераховане в п 10.2, 10.3, 10.4, 10.5;
10.2 На сухопутних ПС з одним двигуном при польоті по маршруту над водним простором на віддаленні від берега, що перевищує максимальну дальність польоту в режимі планування з двигуном, що відмовив, повинне бути на борту
10.2.1 по одному рятувальному жилету, або рівноцінному індивідуальному плаваючому засобі для кожної людини, що знаходиться на борту. Розташування плав засобів повинно бути забезпечено таким чином, щоб людина могла легко дістати зі свого крісла, або спального місця .
10.3 На ПС, обладнаних поплавковим шасі, виконуючих польоти над водним простором:
10.3.1 по одному рятувальному жилету, або рівноцінному індивідуальному плав засобу для кожної людини, що знаходиться на борту. Розташування плав засобів повинно бути забезпечено таким чином, щоб людина могла легко дістати зі свого крісла, або спального місця ;
10.3.2 Один якір.
10.3.3 Надлегкі ПС замість якоря дозволяється обладнувати буксирним фалом з синтетичного матеріалу. При цьому він повинен витримувати на розрив вагу ПС і бути довжиною не менш 4 м.
10.4 При виконанні польотів більшої протяжності, у випадку, коли ПС може знаходитися над водним простором більш 93 км (50 м. Миль) від суші придатної для виконання аварійної посадки:
10.4.1 по одному рятувальному жилету, або рівноцінному індивідуальному плав засобу для кожної людини, що знаходиться на борту. Розташування плав засобів повинно бути забезпечено таким чином, щоб людина могла легко дістати зі свого крісла, або спального місця .
10.5 У випадку, коли ПС з одним двигуном знаходяться над водним простором на віддаленні більш 185км (100 миль), а ПС із декількома двигунами, спроможні продовжувати політ з одним непрацюючим двигуном, на віддаленні більше за 370км (200 миль) від суші, придатної для виконання аварійної посадки:
10.5.1 Рятувальні плоти в кількості, достатній для розміщення всіх людей, що знаходяться на борту, розташовані таким чином, щоб полегшити їхнє швидке використання в аварійній обстановці. І оснащені таким аварійно рятувальним устаткуванням, включаючи засоби життєзабезпечення людей, що відповідає умовам виконання польоту.
10.5.2 Сигнальні ракети для передачі сигналів небезпеки.
10.6 Командир безмоторного ПС не повинен виконувати польоти над водним простором, якщо немає можливості здійснити плануючий політ до безпечної посадкової площадки.
11. МІСЦЯ ПЕРЕБУВАННЯ ЛЮДЕЙ НА БОРТУ ПС
11.1 Фізичні особи мають право знаходитись на борту ПС тільки з дозволу командира ПС;
11.2 Жодна особа не повинна знаходитися під час польоту в якийсь частині літака, спеціально не призначеної для перебування людей, за винятком випадків тимчасового доступу в якусь частину літака з дозволу командира ПС;
12. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЧЛЕНІВ ЕКІПАЖУ
12.1 Члени екіпажу відповідають за правильне виконання своїх обов'язків відповідно до:
12.1.1 Умов безпеки ПС і осіб, які знаходяться на його борту;
12.1.2 Вимог, установлених КЛЕ ПС і даних Првил;
12.2 Члени екіпажу не повинні здійснювати політ:
12.2.1 Якщо він знаходиться під дією наркотиків, або ліків, що можуть уплинути на його спроможності в плані зниження безпеки польоту;
12.2.2 Після перебування в умовах різкої зміни тиску (розгерметизація літака, плавання з аквалангом, пірнання глибоко у водойми), якщо після цього не пройшло більш 12 годин;
12.2.3 Після здачі крові, якщо після цього не пройшло більш 24 години;
12.2.4 Якщо в нього є сумніви в спроможності виконувати свої обов'язки;
12.2.5 Якщо він знає, або підозрює, що він сильно стомився, або відчуває неготовність до польоту в ступені, що загрожує успішному завершенню польоту.
12.2.6 Член екіпажу не повинний виконувати службові обов'язки на літаку у випадку:
12.2.7 Вживання алкоголю менше чим за 8 годин до планованого початку виконання обов'язків із метою виконання польоту, або виконання резервних функцій;
12.2.8 Утримання алкоголю в крові більш 0.2 промилле;
12.2.9 Вживання алкоголю в польоті.
12.3 Командир літака зобов'язаний:
12.3.1 Бути відповідальним за безпеку ПС і пасажирів під час польоту;
12.3.2 Давати команди, що він вважає необхідними для забезпечення безпеки польоту ПС, його пасажирів та перевезеної на ньому власності;
12.3.3 Забезпечити, щоб усі пасажири були ознайомлені з розташуванням аварійних виходів, а також із розміщенням і правилами використання відповідних аварійно-рятувальних засобів;
12.3.4 Забезпечити виконання всіх експлуатаційних процедур, відповідно до вимог КЛЕ
12.3.5 Не дозволяти членам екіпажу починати під час зльоту, набору висоти, заходу на посадку і посадки які-небудь дії, відмінні від їхніх функціональних обов'язків, необхідних для забезпечення безпечного польоту літака;
12.3.6 Прийняти рішення про виліт (або скасуванню вильоту) літака, у тому числі з відмовами, або ушкодженнями, припустимими відповідно до вимог КЛЕ
12.3.7 Забезпечити виконання передпольотного і післяполітного оглядів літака відповідно до вимог КЛЕ;
12.4 Командир або пілот, що пілотує, при особливій ситуації в польоті, що потребує негайного ухвалення рішення, повинний почати всі дії, що він вважає необхідними в даних обставинах. У таких випадках він може відійти від правил, експлуатаційних процедур і методик в інтересах безпеки.
13.ПОВНОВАЖЕННЯ КОМАНДИРА ПС
13.1 Всі особи, що знаходяться на борту літака, повинні підпорядковуватися всім командам командира літака з метою забезпечення безпеки польоту .
14.НЕДОЗВОЛЕНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
14.1 Власник (командир ПС) зобов'язаний забезпечити, щоб жодна особа не могла ховатися на борту літака, або приховувати вантаж на борту літака.
14.2 Жодний вантаж не повинний несанкціоновано перевозитися на ПС.
15. АЛКОГОЛЬ І НАРКОТИКИ
15.1 Командир ПС не повинен дозволяти жодній особі, а також жодна особа не може вступити на борт, або знаходитися на борту повітряного судна будучи під дією алкоголю, або наркотиків у ступені, що викликає погрозу безпеки літака, або пасажирів
16. ПОГРОЗА БЕЗПЕКИ
16.1 Командир ПС повинний прийняти всі міри до того, щоб жодна особа по необачності, або недбалості не могла діяти або не діяти таким чином, щоб:
16.1.1 Наразити на небезпеку ПС і осіб, які знаходяться на його борту
16.1.2 Створити погрозу з боку ПС третім особам і власності.
17. БОРТОВІ ДОКУМЕНТИ
17.1 Власник повинний забезпечити, а Командир ПС (за винятком безмоторних ПС) повинний переконатися, щоб на борту ПС при виконанні кожного польоту були такі документи, або їхні копії:
17.1.1 Свідчення про державну реєстрацію ПС (оригінал);
17.1.2 Сертифікат льотної придатності (Дозвіл на виконання польотів) (оригінал);
17.1.3 Дозвіл на бортову радіостанцію (оригінал), якщо ПС обладнане такою відповідно до КЛЕ
17.1.4 Страхові поліси відповідальності власника літака перед третіми особами (копії).
17.2 На борту безмоторного ПС повинні бути Страхові полісі відповідальності власника ПС перед третіми особами (копії).
17.3 Кожний член екіпажу повинний у кожному польоті мати при собі діюче Свідоцтво авіаційного фахівця з відповідними кваліфікаційними відмітками.
17.4 Судові документи вільних аеростатів знаходяться в машині супроводження.
18. ПЕРЕВЕЗЕННЯ НА БОРТУ КЕРІВНИЦТВА
18.1 Командир відповідає за:
18.1.1 Наявність на борту схваленого Авіаційною адміністрацією КЛЕ, що містить необхідну інформацію для даного літака (для літаків іноземного виробництва може бути англійською мовою).
18.1.2 КЛЕ вільних аеростатів схваленого Авіаційною адміністрацією знаходяться в машині супроводження.
19. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ І ФОРМИ ПЕРЕВЕЗЕНЯ НА БОРТУ ЛІТАКА
19.1 Командир повинний забезпечити, щоб при виконанні польотів у контрольованому повітряному просторі на додаток до документів і Керівництв, які вказані у п. 17, 18, перевозилася така інформація:
19.1.1 Бортовий журнал (для літаків іноземного виробництва бортовий журнал може бути англійською мовою);
19.1.2 Флайт - план із докладно заповненими графами;
19.1.3 Довідкова навігаційна інформація (NOTAM/AIS) при необхідності;
19.1.4 Документи по масі і центрівці (зазначені документи можуть входити до складу КЛЕ, або в додатки до нього);
19.1.5 Чинні карти М 1:500000, схеми і супутні документи;
19.1.6 Генеральна декларація (при необхідності);
19.1.7 Будь-яка інша документація відповідно до вимог Власника ПС;
20. ІНФОРМАЦІЯ ПІДЛЯГАЮЧА ЗБЕРЕЖЕННЮ НА ЗЕМЛІ
20.1 При виконанні учбових, тренувальних польотів (польотів в межах аеродромного кола, кола злітно-посадкової площадки) дозволяється знімати з борта ПС документи і форми зазначені в п 17, 18, 19 з передачею їх на збереження на час польоту особі заявленій власником ПС.
21. ПРАВА ПЕРЕВІРКИ ТА ІНСПЕКТУВАННЯ
21.1 Власник ПС повинний гарантувати, що особа, наділена спеціальними правами Державіааміністрації, під час виконання службових обов'язків, зможе в будь-який час зійти на борт і виконати перевірку наявності діючих документів і форми вказаних в п 17,18,19 (крім п 19.1.7 ).
21.2 Особа, наділена правами Державіааміністрації, зобов'язана на прохання будь-якого члена екіпажу пред'явити документи, що підтверджують його повноваження на право інспектування.
22. ПРЕДЯВЛЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА ОБЛІКОВИХ ДАНИХ
22.1 Власник ПС повинен:
22.1.1 Надати особі, уповноваженій Державіааміністрацією, доступ до документації й обліковим даним, які пов'язані із льотною експлуатацією і ТЕ ПС;
22.1.2 По запиту Державіааміністрації підготувати і пред'явити вказані дані до зазначеного терміну;
22.2 По запиту особи, уповноваженої Державіааміністрацією, командир ПС повинний надати документи що вказані в п 17,18,19 (крім п 19.1.7).
23. ЗБЕРЕЖЕННЯ, І ВИКОРИСТАННЯ ЗАПИСІВ ПОЛЬОТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (для ПС на яких КЛЕ передбачена установка засобів збору польотної інформації)
23.1 Збереження записів:
23.1.1 Командир ПС забезпечує, по можливості, зберігання у випадку авіаційної події з його ПС усіх стосовних до даного польоту записів засобів збору польотної інформації і, якщо необхідно, самих реєстраторів польотної інформації протягом 60 днів, якщо комісією з розслідування події не встановлено інших термінів.
23.1.2 Для зберігання записів бортових самописів останні повинні виключатися після завершення польотного часу, після події, або інциденту і не включатися знову до вилучення цих записів.
24. ВЗАІМОДІЯ З ОРГАНАМИ ОПР
24.1 Командир ПС отримує диспетчерський дозвіл до початку виконання контрольованого польоту або частини польоту, що виконується як контрольований політ. Такий дозвіл надається відповідно до "Правил надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України під час виконання міжнародних, внутрішніх та транзитних польотів" які затвердженні спільним наказом Мінтрансу та Міноборони від 16.01.2003р. №26/11.
25. ВЗАІМОДІЯ З ОРГАНАМИ ОПР ПРИ ПОТРЕБІ ПЕРЕХОДУ НА КОНТРОЛЬОВАНИЙ ПОЛІТ
25.1 Командир ПС, що виконує неконтрольований політ у повітряному просторі класів Е та G при потребі переходу на контрольований політ у повітряному просторі класу Е або входження до диспетчерської зони, здійснює такі дії:
25.1.1 Доповідає про свій намір відповідному органу ОПР та, в разі отримання диспетчерського дозволу, переходить на контрольований політ;
25.1.2 Для входження до диспетчерської зони контрольованого аеродрому не пізніше, ніж за 10 хвилин до входження, запитує відповідний орган ОПР, що обслуговує диспетчерську зону, для одержання диспетчерського дозволу.
25.2 Орган ОПР надає диспетчерський дозвіл із зазначенням умов на входження до диспетчерської зони або дозвіл на перехід на контрольований політ.
25.3 У разі відсутності дозволу на входження до диспетчерської зони екіпаж ПС виконує віраж не ближче, ніж за 10 км до диспетчерської зони для очікування диспетчерського дозволу та, в разі відмови, прямує на запасний аеродром або обходить диспетчерську зону при транзитному польоті.
26. ВИКОНАННІ ПОЛЬОТУ В НЕКОНТРОЛЬОВАНОМУ ПОВІТРЯНОМУ ПРОСТОРІ КЛАСУ G НИЖЧЕ ДІЙСНОЇ ВИСОТИ 300М (1000 ФУТІВ)
26.1 При виконанні польоту в неконтрольованому повітряному просторі класу G нижче дійсної висоти 300м (1000 футів) поза межами району аеродрому (площадки) командир ПС несе відповідальність за обхід на небезпечній відстані перешкод, заборонених зон, зон обмеження польотів, тимчасово зарезервованого повітряного простору, зон виконання спеціальних польотів, зон виконання випробувальних польотів, полігонів та інших зон небезпечних для здійснення безпечного польоту ПС.
26.2 При виконанні польоту в неконтрольованому повітряному просторі G, нижче дійсної висоти 300м (1000 фут.), заявка на політ та диспетчерський дозвіл не потрібний.
27. ВИКОРИСТАННЯ АЕРОДРОМІВ ТА ЗЛІТНО ПОСАДКОВИХ МАЙДАНЧИКІВ
27.1 При необхідності для виконання польоту командир ПС має право на отримання від органу ОПР інформації про стан та обмеження по аеродрому вильоту, призначення та запасних, повітряного стану та забезпечення польоту
27.2 При вильоті з аеродрому (злітно-посадкового майданчика), на якому відсутній орган ОПР, за запитом командира ПС надається польотно-інформаційне обслуговування.
27.3 При виконанні польотів авіації загалього призначення аеропортовий збір за обслуговування ПС в аеропортах України встановлюється тільки за забезпечення зльоту-посадки ПС та забезпечення авіаційної безпеки в розмірі 10% (десяти процентів) від аеропортових зборів, встановлених для комерційної авіації.
27.4 Стан злітно-посадкового майданчика Командир ПС зобов'язаний визначити самостійно, або за допомогою членів екіпажу.
28. МЕТЕРОЛОГІЧНИ ЗВЕДЕННЯ ТА ПРОГНОЗИ
28.1 При необхідності перед початком польоту Командир ПС знайомиться зі всією наявною метеорологічною інформацією яка має відношення до наміченого польоту: прогнозами та фактичною погодою по аеродрому вильоту, призначення та запасних.
28.2 При вильоті на злітно-посадковий майданчик, де відсутня метеорологічна інформація Командир ПС використовує метеорологічну інформацію аеродрому найближчого до пункту посадки.
28.3 При вильоті з злітно-посадкового майданчика метеорологічна інформація отримується за допомогою радіо зв'язку, телеграфу, телефону, факсу тощо.
28.4 Польоти санітарної авіації, з гуманітарною допомогою, рейсів літерів "А", навчальних польотів, а також польотів авіації загального призначення некомерційного використання (до якої відносяться польоти на вільних аеростатах, парапланах, дельтапланах, мотодельтапланах, надлегких та легких літальних апаратах) проводиться на безоплатній основі.
29. ПЕРЕДПОЛЬОТНИЙ МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД
29.1 При виконанні некомерційних польотів передпольотний медичний огляд льотного персоналу не виконується.
30. ВИМОГИ ДО ПОЛЬОТІВ ЗА ПВП
30.1 Польоти за ПВП виконуються при дотриманні таких умов:
30.1.1 Польоти виконуються вдень;
30.1.2 При польотах нижче висоти 3050 метрів (10 000 футів) над середнім рівнем моря, вводяться обмеження приладної швидкості не більш ніж 465 км/год, за винятком класу В;
30.1.3 Наявність постійного двостороннього радіотелефонного зв'язку з органами ОПР (для вільних аеростатів допускається наявність постійного двостороннього радіотелефонного зв'язку з машиною супроводження, а машина супроводження з органами ОПР) у повітряному просторі класів В, С та D;
30.1.4 Наявність працюючого прийомовідповідача SSR режиму А/С при польотах у повітряному просторі класів В, С та D;
30.1.5 Надання плану польоту (FPL) до відповідних органів ОПР при польотах у повітряному просторі класів В, С, D та Е;
30.1.6 Видимість у польоті та відстань до хмар, яка дорівнює або перевищує мінімуми, встановлені для польотів за ПВП.
31. МІНІМУМИ ДЛЯ ПОЛЬОТІВ ЗА ПВП
31.1 видимість в польоті та відстань до хмар, яка дорівнює або перевищує величини, зазначені в таблиці
|
Клас повітряного простору |
Відстань від хмар |
Видимість в польоті |
|
B,C, D та E |
По горизонталі 1500 м |
8 км - на абсолютній висоті 3050 м (10 000 футів) та вище |
|
F, G вище абсолютної висоти 900 м (3000 футів) або вище висоти 300 м (1000 футів) над місцевістю залежно від того, яка величина більша |
По горизонталі 1500 м |
8 км - на абсолютній висоті 3050 м (10 000 футів) та вище |
|
F, G на абсолютній висоті 900 м (3000 футів) і нижче або на висоті 300 м (1000 футів) над місцевістю і нижче, залежно від того, яка величина більша |
По горизонталі - відсутність хмар у напрямку польоту та при видимості земної або водної поверхні. |
5 км;
|
* До польотів за ПВП при видимості в польоті менше ніж 5 км допускаються:
- командири повітряних суден, що пройшли підготовку за програмами, установленими Укравіатрансом;
- ПС, які обладнані аеронавігаційними вогнями.
32. ПРИДАТНІСТЬ ПС ДО ПОЛЬОТУ
32.1 Перед початком польоту Командир ПС повинен переконатися в тому, що:
32.1.1 ПС придатне до польотів, зареєстроване та на борту ПС (для вільних аеростатів в машині супроводження) знаходяться оригінали Посвідчення про льотну придатність та Свідоцтво про реєстрацію
32.1.2 На борту ПС встановлені відповідні прилади та обладнання з врахуванням очікуваних умов польоту
32.1.3 Були виконані всі види необхідного технічного обслуговування
32.1.4 Вантаж та багаж на борту ПС правильно розташований та надійно закріплений
32.1.5 Злітна вага та центрівка ПС відповідають вимогам КЛЕ чи аналогічному документу
33. ЗАПАСНІ АЕРОДРОМИ ПУНКТУ ПРИЗНАЧЕННЯ
33.1 Перед виконанням контрольованого польоту Командир ПС повинен вибрати запасний аеродром пункту призначення та вказати його у плані на політ
33.2 При виконанні неконтрольованого польоту у повітряному просторі ОПР G на дійсній висоті 300м ( 1000 фут.) та нижче Командир ПС може використовувати як запасний аеродром злітно-посадковий майданчик про стан та погоду якого він має достовірну інформацію
34. ЗАПАС ПАЛИВА ТА МАСТИЛ
34.1 Командир ПС повинен переконатися в тому, що на ПС мається достатня кількість палива та мастил, яка незалежно від метерологічних умов та будь яких інших випадків затримки польоту, гарантує безпечне завершення польоту
34.2 Кількість палива на борту ПС повинна бути така, щоб виконати політ до аеродрому призначення, а потім до запасного аеродрому та подовжити його протягом 30 хвилин на висоті аеродромного кола
34.3 При виконанні неконтрольованих польотів у повітряному просторі ОПР G на дійсній висоті 300м (1000 фут.) та нижче Командир ПС може визначити меншу кількість палива, як що в КЛЕ типу ПС вказана можливість виконувати посадки на майданчики підібрані з повітря та командир ПС має відповідний допуск до цієї процедури
35. ІНСТРУКТАЖ ПЕРЕД ПОЛЬОТОМ
35.1 Командир ПС перед польотом, використовуючи усі доступні засоби, проводить усний інструктаж по місцям розміщення та правилами використання:
35.1.1 Прив'язних ременів;
35.1.2 Аварійних виходів;
35.1.3 Рятувальних жилетів;
35.1.4 Іншого аварійно-рятувального обладнання персонального використовування, яке включає схеми дій пасажирів в аварійних обставинах;
35.1.5 Командир ПС вживає заходи приймає міри до того, щоб всі особи, що знаходяться на борту знали про місця розміщення та порядок використання основного бортового аварійно-рятувального обладнання.
36. ЛЬОТНИЙ ЕКІПАЖ
36.1 Командир ПС перед початком польоту повинен перевірити наявність діючих свідоцтв з відповідними польоту кваліфікаційними відмітками у всіх членів екіпажу та переконатися, що рівень професійної підготовки кожного члену екіпажу відповідає вимогам даного польоту.
36.2 Льотний екіпаж за кількістю та складом повинен відповідати вимогам, які не нижче за вимоги вказані в КЛЕ даного типу ПС.
.
37. СТАН ЗДОРОВЯ ЛЬОТНОГО ЕКІПАЖУ
37.1 Командир ПС відповідає за забезпечення того, щоб політ:
37.1.1 Не починався, якщо будь-який з членів льотного екіпажу не в стані виконувати свої обов'язки в зв'язку з травмою, хворобою, стомленістю, дією алкоголю чи наркотичних засобів;
37.1.2 Не продовжувався подальше найближчого придатного до посадки аеродрому в тому випадку, як що члени льотного екіпажу не можуть виконувати свої обов'язки внаслідок стомленості, хвороби тощо.
38. ЗАПУСК ДВИГУНІВ ТА РУЛІННЯ
38.1 Запуск та випробування двигунів виконується згідно вимогами КЛЕ ПС на стоянках чи обладнаних для цього майданчиках з дозволу органу ОПР на сертифікованих аеродромах.
38.2 На злітно-посадкових майданчиках місце запуску та випробування двигунів визначається командиром ПС.
38.3 Перед початком руху Командиру ПС потрібно переконатися в відсутності перешкод в напрямі руху та отримати на контрольованих аеродромах відповідний диспетчерський дозвіл.
38.4 На початку руху Командиру ПС необхідно перевірити дію гальмів.
38.5 Екіпаж повинен постійно зберігати пильність на борту повітряного судна під час переміщення в зоні руління аеродрому, щоб уникнути зіткнення з іншими повітряними суднами, машинами, людьми чи перепонами в зоні руління.
38.6 Швидкість руління вибирається Командиром ПС така, яка забезпечує безпечну зупинку ПС в випадку наявності перешкод в напрямі руху.
38.7 При рулінні двох ПС на зустріч друг другу їх Командири повинні зменшити швидкість руління до мінімальної та тримаючись праворуч розійтися лівими бортами.
38.8 При наближенні на курсах, які перехрещуються, командир ПС, який бачить інше ПС праворуч, зобов'язаний припинити руління.
38.9 Обгін рулюючого ПС заборонений..
38.10 На аеродромах та злітно-посадкових майданчиках, які мають диспетчерське обслуговування вирулювати на злітно-посадкову смугу без дозволу відповідного пункту ОПР забороняється.
38.11 На злітно-посадкових майданчиках, які не мають диспетчерського обслуговування Командир ПС повинен переконатися, що злітно-посадкова смуга вільна та у повітряному просторі на траєкторії заходу на посадку не має інших ПС.
39. ЗЛІТ
39.1 Рішення на виліт приймає Командир ПС на підставі самоаналізу метеоумов та аеронавігаційної обстановки. При необхідності Командир ПС має право, на безоплатній основі, отримати інформацію з аеродрому вильоту або з найблищого аеродрому до злітно-посадкового майданчика вильоту:
39.1.1 прогнози та фактичну погоду по аеродрому вильоту, призначення та запасних;
39.1.2 аеронавігаційну обстановку по маршруту польоту.
39.2 Зліт виконується:
39.2.1 На аеродромах які, мають диспетчерське обслуговування - після отримання диспетчерського дозволу;
39.2.2 На злітно-посадкових майданчиках які, не мають диспетчерського обслуговування - за рішенням командира ПС.
39.3 Перед початком зльоту Командир ПС повинен переконатися що:
39.3.1 По курсу зльоту відсутні небезпечні метеорологічні явища, чи скупчення птахів, які загрожують безпеці зльоту;
39.3.2 Поверхня злітно-посадкової смуги відповідає вимогам безпечного зльоту;
39.3.3 В напрямку зльоту відсутні перешкоди та у повітряному просторі відсутні інші ПС, які можуть перетинати траєкторію зльоту;
39.3.4 Злітна вага та центрівка ПС не перевищує максимально допустиму для фактичних умов зльоту;
39.3.5 Фактична погода відповідає мінімуму для даного зльоту.
39.4 Зліт ПС виконується як правило від початку злітно посадкової смуги
По рішенню командира ПС зліт може виконуватися не від початку ЗПС.
40. ПОЛЬОТ ПО МАРШРУТУ
40.1 Горизонтальні крейсерські польоти за ПВП у повітряному просторі ОПР класу E виконуються на абсолютних висотах відносно прогнозованого мінімального QNH, відповідно до магнітного шляхового кута:
40.1.1 при направленні маршрутів ОПР від 0° до 179°(включно) 1700 м (5500 футів), 2300м (7500 футів), 2900 м (9500 футів);
40.1.2 при направленні маршрутів ОПР від 180° до 359°(включно) 1350 м (4500 футів), 2000 м (6500 футів), 2600 м (8500 футів).
40.2 За винятком тих випадків, коли це потрібно при зльоті або посадці, або за винятком тих випадків, коли на це видається дозвіл Укравіатрансом, польоти за ПВП не виконуються:
40.2.1 над густонаселеними районами великих міст, містами або селищами, або над скупченнями людей поза приміщеннями на висоті менше 300 м над найвищою перешкодою у радіусі 600 м від повітряного судна;
40.2.2 у будь-яких інших районах, над земною або водною поверхнею.
на висотах не менше величин зазначених в таблиці:
|
Класифікація повітряних суден |
Дійсна мінімальна безпечна висота |
|
Надлегкі літаки та мотодельтаплани |
50 м (150 фут.) |
|
Дуже легкі літаки, мотодельтаплани та гвинтокрилі ПС |
100 м (300 фут.) |
|
ПС з приладною швидкістю не більш 465 км/год |
150 м (450 фут.) |
Польоти виконуються з максимальною обачністю всіх членів екіпажу повітряного судна.
40.2.3 При польотах за ПВП обходити наземні перешкоди, що спостерігаються за курсом ПС і перевищують висоту його польоту, слід, як правило, з правого боку на:
- відстані від перешкод не менше 500 метрів (50 метрів для безмоторних ПС) при виконанні польотів вище 300 метрів дійсної висоти;
- небезпечній відстані від перешкод при виконанні польотів нижче 300 метрів дійсної висоти.
40.2.4 Обгін ПС, що летить попереду за ПВП, повинен виконуватися з правого боку на безпечній відстані. При польоті по колу обгін здійснюється з зовнішньої сторони кола. Повітряним судном, що здійснює обгін, вважається ПС, яке наближується до судна, що летить попереду, з курсом, що відрізняється від його курсу менше ніж на 70 градусів.
40.2.5 При польотах повітряних суден на курсах, що перетинаються на тій самій висоті, їхні командири повинні при спостереженні повітряного судна зліва - зменшити, а спостереженні повітряного судна справа - збільшити висоту польоту так, щоб різниця висот забезпечувала розходження повітряних суден.
Для вільних аеростатів при зближенні - вільний аеростат, що знаходиться вище, виконує підйом а нижче спуск.
40.3 Якщо змінити висоту неможливо (хмарність, політ на мінімальній висоті або інші обмеження), командири зобов'язані, відвернувши ПС, забезпечити їхнє безпечне розходження.
Для вільних аеростатів вирівняти висоту і розійтись.
40.4 У процесі маневру розходження, екіпаж кожного повітряного судна повинен спостерігати за іншим повітряним судном. В процесі маневру розходження командир повітряного судна зобов'язаний не втрачати інше судно з поля зору.
40.5 У випадку ненавмисного зближення на зустрічних курсах на одній висоті кожен командир повинен відвернути своє ПС вправо для їхнього розходження лівими бортами.
40.6 При перехрещені маршруту польоту попереду слідуючого повітряного судна командир повітряного судна зобов'язаний звертати увагу на турбулентність супутнього сліду попереду слідуючого повітряного судна.
41. ПЕРЕВАГИ ПРИ ПОЛЬОТАХ
41.1 На підходах до аеродрому (площадки) повітряне судно, що летить, завжди має перевагу перед повітряним судном, що перебуває на землі.
41.2 Якщо два повітряних судна заходять на посадку, то повітряне судно, яке знаходиться на кінцевій прямій, має перевагу.
41.3 Повітряні судна, оснащені двигунами, повинні пропускати дирижаблі, планери та повітряні кулі.
41.4 Дирижаблі повинні пропускати планери дельтаплани, параплани та повітряні кулі.
41.5 Планери дельтаплани, параплани повинні пропускати повітряні кулі.
41.6 Повітряні судна, обладнані двигуном, повинні пропускати дирижаблі, планери, дельтаплани, параплани, повітряні кулі та інші повітряні судна, що буксують, інші повітряні судна чи предмети, групу, яка складається з двох та більше повітряних суден.
42. ПІДХІД ДО АЕРОДРОМУ ТА ПОСАДКА
42.1 Під час виконання контрольованого польоту на контрольований аеродром Командир ПС повинен встановити зв'язок з аеродромним диспетчерським ОПР та отримати від нього умови заходу на посадку.
42.2 Повітряне судно якому потрібна негайна посадка забезпечується позачерговим заходом на посадку.
42.3 При одночаснім заході на посадку двох ПС перевага виконати посадку першому віддається ПС, яке знаходиться у повітрі ліворуч чи нижче.
42.4 Якщо два повітряних судна заходять на посадку, то повітряне судно, яке знаходиться на кінцевій прямій, має перевагу.
42.5 Перед заходом на посадку на злітно-посадковий майданчик який не має диспетчерського обслуговування Командир ПС повинен виконати контрольний захід з метою обслідування майданчика та визначення з повітря його стану та придатності до посадки (до вільних аеростатів не відноситься).
42.6 При польоті на посадковій прямій Командир ПС повинен припинити зниження та виконати уход на друге коло, якщо:
42.6.1 Спостерігаються небезпечні метерологичні явища, чи скупчення птахів які загрожують безпеці виконання посадки;
42.6.2 Для витримання траєкторії зниження потрібне збільшення оборотів двигуна до номінального;
42.6.3 В повітряному просторі чи на злітно-посадковій смузі з'явилися перешкоди, які загрожують безпеці виконання посадки;
42.6.4 Розрахунок на посадку не забезпечує безпеку її виконання.
43. ПОЛЬОТИ В ПОВІТРЯНОМУ ПРОСТОРІ КЛАСУ G
43.1 У повітряному просторі класу G в зоні польотної інформації дозволяються польоти за ПВП і надається польотно-інформаційне обслуговування. Правила польотів за ППП не застосовуються. Польоти у повітряному просторі класу G в зоні польотної інформації вище дійсної висоти 300 метрів виконуються за умови подання заявки до Укравіатрансу та органів управління військ ППО.
43.2 При виконанні польотів у неконтрольованому повітряному просторі класу G екіпажі повітряних суден обов'язково користуються аеронавігаційними картами масштабом 1:500000 діючого видання.
43.3 На аеронавігаційних картах масштабом 1:500000, що призначені для польотів у повітряному просторі класу G, повинна відображатися необхідна аеронавігаційна інформація, яка забезпечує безпечне виконання польоту екіпажем повітряного судна у цьому класі повітряного простору ОПР.
43.4 Польоти повітряних суден у повітряному просторі ОПР за класом G нижче дійсної висоти 300 метрів передбачають самостійну навігацію за наземними орієнтирами з витримуванням безпечних інтервалів між повітряними суднами та перешкодами.
43.5 Командир повітряного судна при польотах у повітряному просторі ОПР за класом G нижче дійсної висоти 300 метрів несе відповідальність за:
43.5.1 виконання правил і заданих умов польоту за ПВП;
43.5.2 витримування безпечних висот;
43.5.3 прийняття рішення про виконання зльоту чи посадки при фактичних метеорологічних умовах, стані злітно-посадкової смуги (площадки) та інших відомих йому факторах, що впливають на безпеку польотів;
43.5.4 обхід на безпечної відстані перешкод, заборонених зон, зон обмеження польотів, тимчасове зарезервованого повітряного простору, зон виконання спеціальних польотів, зон виконання випробувальних польотів, полігонів та інших зон небезпечних для здійснення безпечного польоту повітряного судна;
43.5.5 витримування встановлених інтервалів між повітряними суднами.
44. ВІДПОВІДАЛЬНОСТЬ КОМАНДИРА ПС ПРИ ПОЛЬОТАХ ЗА ПВП
44.1 При польоті за ПВП командир повітряного судна відповідає за:
44.1.1 виконання правил і заданих умов польоту за ПВП;
44.1.2 витримування встановлених горизонтальних інтервалів ешелонування між повітряними суднами, що виконують польоти за ППП та ПВП у повітряному просторі ОПР класів D, E, F, G, а у повітряному просторі класу С між повітряними суднами, що виконують польоти за ПВП;
44.1.3 витримування безпечної висоти;
44.1.4 точність витримування встановленого маршруту польоту;
44.1.5 своєчасну доповідь органу диспетчерського обслуговування про повернення на аеродром вильоту (запасний аеродром) або перехід на політ за ППП при погіршенні метеорологічних умов до значень нижче встановлених при польотах у повітряному просторі ОПР класів B, C, D та E;
44.1.6 достовірність інформації про місцезнаходження повітряного судна та умови польоту;
44.1.7 точне і своєчасне виконання диспетчерських дозволів при польотах у повітряному просторі ОПР класів В,C і D;
44.1.8 своєчасне надання FPL органам ОПР для польоту у повітряному просторі класу В, С, D та E;
44.1.9 наявність відповідного працюючого навігаційного та іншого обладнання ПС, потрібного для виконання польоту в контрольованому повітряному просторі;
44.1.10 прийняття рішення про виконання зльоту чи посадки при фактичних метеорологічних умовах, стані злітно-посадкової смуги та інших відомих йому факторах, що впливають на безпеку польотів.
45.ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОРГАНОВ ОПР ПРИ ПОЛЬОТАХ ЗА ПВП
45.1 При польотах за ПВП відповідні органи ОПР відповідають за:
призначення ешелону (висоти) польоту при польотах повітряних суден у повітряному просторі ОПР класів B, C, D;
45.1.1 дотримання часових інтервалів при зльоті повітряних суден з контрольованих аеродромів;
45.1.2 польотно-інформаційне забезпечення;
45.1.3 забезпечення встановлених інтервалів ешелонування між повітряними судами при переході на політ за ППП у повітряному просторі ОПР класів B, C, D і E;
45.1.4 узгодження умов входження повітряного судна, яке виконує контрольований політ, до суміжного диспетчерського району (зони);
45.1.5 забезпечення аварійного обслуговування.
46. ПРАВИЛА ВСТАНОВЛЕННЯ ШКАЛИ БАРОМЕТРИЧНОГО ВИСОТОМІРУ
46.1 У повітряному просторі ОПР встановлюється єдина абсолютна висота переходу 3050 метрів (10000 футів). Єдина абсолютна висота переходу публікується в збірнику аеронавігаційної інформації України.
46.2 При польоті на абсолютній висоті переходу або нижче її висота польоту повітряного судна визначається за барометричним висотоміром, шкала якого встановлена за атмосферним тиском QNH. Місцеположення повітряного судна у вертикальній площині виражається у величинах абсолютної висоти.
46.3 При польотах вище абсолютної висоти переходу повітряне судно виконує політ за показаннями висотоміру, шкала якого встановлена за атмосферним тиском 760 мм рт.ст (1013,2 гПа) та на даному етапі польоту місцеположення повітряного судна у вертикальній площині виражається в ешелонах польотів.
47. ПОЛЬОТИ НА ДЕЛЬТАПЛАНАХ ТА ПАРАПЛАНАХ
47.1 Кожний член екіпажу і фізичні особи, що знаходиться на борту безмоторного НПС, повинні бути одягнені у захисний шелом.
47.2 Зліт безмоторного НПС забороняється при силі вітру на місці старту більш 12 м/сек.
47.3 Встановлений безпечний інтервал між безмоторними НПС - 20 м.
47.4 При виконані буксировочних польотів забороняється пересікати лінію, що з'єднує буксировочний пристрій і безмоторне ПС, що буксирується.
48. ПОЛЬОТИ НА ВЕРТОЛЬОТАХ
48.1 Рекомендації. Вертольотам з льотно-технічними характеристиками класу 3 не слід дозволяти виконання польотів з вертодромів, при піднятих над поверхнею або з вертопалуб.
48.2 Примітка. На вертольотах, що перевозять менше, ніж 10 фізичних осіб допускається один пілот. При цьому, для покращення умов пілотування необхідно установити автопілот, мінімальними функціями якого є стабілізація кутового положення вертольоту та висоти польоту. (Для вертольотів, пристосованих для польоту по ПВП, вимоги про установку автопілоту є рекомендаційними).
48.3 Виконання польоту:
48.3.1 Перед запуском двигуна (двигунів) вертольоту предмети, які можуть бути захоплені потоком від несучого гвинта (далі НГ), повинні бути віддалені від його кінців на відстань, що повинна бути не меншою від одного діаметра НГ
48.3.2 Запуск і випробування двигуна (двигунів) з вимкненням несучої системи дозволяється проводити командиру або власнику ПС, якщо він є командиром вертольота
48.3.3 При рулінні вертольота, відстань від кінців лопатей НГ до перепон повинно бути не менше ніж половина діаметру НГ
48.3.4 Мінімальна відстань від кінців лопатей НГ вертольоту, який знаходиться на палубі морського (річного) судна та інших спеціальних майданчиках, регулюється інструкціями по виконанню польотів з майданчиків кожного типу і повинно забезпечуватись конструкцією цих майданчиків
48.3.5 Перед кожним злітом, командир вертольоту зобов'язаний виконувати контрольне висіння з метою визначення можливості і вибору методу злету по запасу тяги, перевірки розрахунку центровки, справності органів управління. Висоту контрольного висіння визначає командир вертольоту, в залежності від обраного методу злету. Приземлення вертольоту після контрольного висіння не обов'язкове
48.3.6 При висінні переміщеннями на висоті до 10 м, злеті і посадці вертольота, відстань від кінців лопатей НГ повинна бути не менше:
48.3.6.1 до повітряних судів - двох діаметрів НГ;
48.3.6.2 до інших перешкод - половини діаметру НГ, але не менше ніж 10м;
48.3.6.3 до інших спеціальних майданчиків - згідно маркуванню цих майданчиків для вертольоту відповідного типу.
48.3.7 Переміщення на висоті до 10м виконується, якщо стан грунту або конструкція вертольоту не дозволяє виконувати руління.
48.3.8 Висіння або переміщення на висоті до 10м дозволяється при видимості не менш ніж 500 м та висоті хмар не нижче ніж 50 м, незалежно від мінімуму командира вертольоту.
48.3.9 Зліт вертольоту з місця стоянки та посадка на неї дозволяється при умові, якщо:
48.3.9.1 вертоліт не заважає злетам та посадкам інших ПС;
48.3.9.2 НГ не створюють вихору, що призводить до втрати необхідного візуального контакту з наземними орієнтирами.
48.3.10 При наборі висоти і заході на посадку дозволяється пролітати над перешкодами з перевищенням над ними не менше 10 м, а над повітряними судами, що знаходяться на землі, - на висоті не менше ніж два діаметра НГ вертольота.
48.3.11 Посадка на підібраний з повітря майданчик, стан поверхні якого не відомий, виконується після його огляду, необхідно оцінити рельєф та перешкоди.
48.3.12 При наявності на посадковому майданчику снігу (пилу) необхідно прийняти заходи, що виключають або зменшують можливість утворення снігового (пилового) вихору.
48.3.13 У випадку утворення снігового (пилового) вихору перед зависанням на злеті, командир вертольоту зобов'язаний роздути сніг (пил) потоком від НГ до появи стійкої видимості наземних орієнтирів.
48.3.14 Виконуючи посадку на засніжений (запилений) майданчик, зависання виконується поза зоною впливу повітряної подушки.
48.3.15 Продовжити зниження та виконати посадку дозволяється при постійному візуальному контакті з наземними орієнтирами.
48.3.16 У випадку втрати видимості орієнтирів при висінні, командир ПС зобов'язаний вивести вертоліт з зони вихору вгору. Висіння зліт та посадка в сніговому (пиловому) вихорі при відсутності видимості наземних орієнтирів - забороняються для будь-яких типів вертольотів.
48.3.17 Висіння вертольота над водною поверхнею проводиться на висоті не менше одного діаметра НГ. Висота визначається по РВ та візуально, по предмети, які плавають на воді.
48.3.18 При зустрічі в польоті з умовами погоди нижче мінімуму та небезпечними метеоявищами, командиру вертольоту дозволяється виконати посадку на майданчик, підібраний з повітря. Зліт з цього майданчика дозволяється при фактичній погоді, що відповідає мінімуму командиру ПС. Про свої дії КПС зобов'язаний проінформувати орган УПР.
48.3.19 При виконанні польотів в гірській місцевості дозволяється прокладати маршрут по ущелинам, при цьому, мінімальна ширина ущелини на висоті польоту повинна бути не менше ніж 500 м та забезпечувати, в випадку необхідності, можливість розвороту на 180°. Мінімальна відстань від кінців лопатей НГ до схилів гір, при виконанні розвороту, повинно бути не менше ніж 50 м.
48.4 Польоти в особливих умовах.
48.4.1 Основні вимоги:
48.4.1.1 До польотів в особливих умовах відносяться:
- Польоти в зонах обледеніння, грозової діяльності та сильних ливневих опадів, сильної бовтанки, зсуву вітру, пилової бурі;
- польоти в гірській і мало орієнтирній місцевості, пустелях та над водною поверхнею.
48.4.1.2 При виникненні в польоті ознак наближення до зони небезпечних метеорологічних явищ або при одержанні відповідної інформації, командир ПС зобов'язаний прийняти заходи щодо обходу небезпечної зони, якщо політ в очікуваних умовах недозволений КЛЕ даного типу.
48.4.1.3 Зміни маршруту або ешелону (висоти) польоту для обходу зони небезпечних метеорологічних явищ дозволяються тільки зі згоди з органом УПР.
48.4.2 Польоти в умовах обледеніння на повітряних судах, які не мають допуску до експлуатації в цих умовах, заборонено.
48.4.3 Польоти в зоні грозової діяльності та сильних ливневих опадів.
48.4.3.1 Приймаючи рішення щодо зльоту, з перетином зони грозової діяльності та сильних ливневих опадів, КПС зобов'язаний враховувати:
- характер гроз (внутрішньо масові, фронтальні);
- розташування та переміщення грозових (ливневих) осередків, можливі маршрути їх обходу;
- необхідність додаткової заправки паливом.
При наявності і прогнозуванні фронтальних гроз по маршруту польоту, що пролягає в гірській місцевості нижче нижнього ешелону, КПС приймати рішення на виліт - забороняється.
48.4.3.2 При візуальному виявленні в польоті сильно-кучових та кучово-дощових хмар, що прилягають до грозових осередків, дозволяється обходити на віддаленні від них не менше ніж 10 км. Політ під хмарами дозволяється поза зоною ливневих опадів, якщо висота польоту вертольоту над рельєфом місцевості та штучними перешкодами не менше дійсної безпечної висоти, але в усіх випадках не менше 200 м.
48.4.3.3 При злеті та заході на посадку в умовах ливневих опадів, КПС зобов'язаний враховувати можливість погіршення льотних та аеродинамічних характеристик ПС.
48.4.3.4 КПС спеціально входити до сильно-кучових та кучово-дощових хмар та зони сильних липневих опадів - забороняється.
48.4.4 Польоти в зоні сильної бовтанки.
48.4.4.1 При попаданні ПС в сильну бовтанку, КПС зобов'язаний вжити заходів для негайного виходу з небезпечної зони, в тому числі, з дозволу диспетчера, змінити висоту польоту.
48.4.4.2 При польотах в гірській місцевості, на висотах менше 900 м та при попаданні ПС в зону сильної бовтанки, КПС, дозволу диспетчера, повинен вивести з цієї зони ПС з набором висоти, повернутись на аеродром вильоту або прямувати на запасний аеродром, або підібрати майданчик з повітря.
48.4.5 Польоти в умовах зсуву вітру.
48.4.5.1 При злеті та заході на посадку в умовах зсуву вітру, необхідно:
- збільшити сподівані швидкості, згідно з вимогами КЛЕ - типу вертольоту;
- здійснювати підвищений контроль за змінами поступальної та вертикальної швидкостей та негайно ліквідувати відхилення від розрахункових параметрів та заданої траєкторії польоту.
48.4.5.2 Зліт та захід на посадку в умовах сильного зсуву вітру - забороняється.
48.4.6 Польоти в гірській місцевості.
48.4.6.1 При підготовці до польоту в гірській місцевості КПС додатково зобов'язаний:
- вивчити рельєф місцевості в смузі маршруту не менше ніж по 50 км по обидві сторони від траси та намітити обхідні маршрути на випадок зустрічі з небезпечними явищами (метео);
- проаналізувати метеоумови і можливість виникнення висхідних та нисхідних потоків повітря;
- вивчити напрямки ущелин та гірських долин.
48.4.7 Польоти в умовах пилової бурі.
48.4.7.1 При зустрічі з пиловою бурею на маршруті необхідно обходити її візуально або проходити над нею.
48.4.7.2 Захід на посадку та посадка в умовах пилової бурі при сильній бовтанці заборонено.
48.4.8. Польоти над водною поверхнею.
48.4.8.1 Польоти над водною поверхнею дозволяється виконувати:
- на ПС, які мають два двигуни і більше, а також на всіх ПС, що пристосовані для посадки на воду;
- на сухопутних ПС, які мають один двигун, при віддаленні від берегової смуги не більше дальності зниження з двигуном, що відмовив.
49 ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЛЬОТІВ НА ВИКИДАННЯ ПАРАШУТИСТІВ.
49.1 Польоти на викидання парашутистів виконуються на підставі вимог дійсних Правил, Керівництв з парашутної підготовки, програм навчання й удосконалювання техніки виконання парашутних стрибків парашутистами різних категорій, а також інших нормативних документів затверджених Укравіатрансом.
49.2 Польоти на викидання парашутистів виконуються в районі аеродрому, спеціально призначених для цього площадок чи водяних акваторій. При виконанні парашутистами демонстраційних стрибків з парашутом польоти можуть виконуватися в районі стадіонів, іподромів, пляжів і інших місць відпочинку людей. До організації та виконання демонстраційних стрибків з парашутом допускаються авіаційні фахівці з діючими свідоцтвами авіаційного персоналу.
49.3 При виконанні навчально-тренувальних стрибків на аеродромі, площадка для приземлення парашутистів позначається на відстані не менш 200 метрів від ЗПС і 300 метрів від місця посадки парашутистів у повітряні судна.
49.4 Викидання парашутистів проводиться з повітряних суден (літаки і вертольоти), керівництвом з льотної експлуатації яких передбачене використання їх для викидання парашутистів. Кожне ПС, що застосовується для польотів на викидання парашутистів, повинно бути обладнане відповідно до КЛЕ, бюлетенів про доробки, і мати на борту пристосування для надання допомоги парашутисту у випадку зависання за ПС.
49.5 Для пілотування ПС призначається екіпаж, що має допуск до виконання польотів на викидання парашутистів. Командир екіпажу несе відповідальність за правильне завантаження ПС, за вивід ПС у розрахункову точку відокремлення парашутистів, своєчасну і правильну подачу команд на покидання ПС (припинення викидання), за витримування заданої висоти і швидкості польоту. При завантаженні ПС двома і більше парашутистами - в екіпаж вводиться додатково бортовий оператор (інструктор чи досвідчений парашутист), що виконує на борту обов'язки випускаючого парашутистів із ПС. Він відповідає за своєчасне включення парашутних страхуючих приладів, дотримання черговості відокремлення парашутистів від ПС, витримуванням ними безпечних інтервалів при відокремленні, спостерігає за самопочуттям парашутистів. Випускаючий може виконувати стрибок останнім. (Якщо, за якимись причинами, хоча б один парашутист стрибок не виконав, випускаючий залишається на борту ПС до посадки).
49.6 Мінімальна висота викидання парашутистів при виконанні навчально-тренувальних та спортивних стрибків з парашутом-700 метрів над рельєфом місцевості. Стрибки з висоти менш 700 метрів дозволяються при виконанні демонстраційних стрибків і підготовці до їхнього виконання по спеціальних програмах.
Максимальна висота викидання парашутистів без застосування індивідуальних парашутних кисневих приладів - 4500 метрів над рівнем моря.
49.7 Швидкість польоту ПС при викиданні парашутистів регламентується програмами, відповідно до яких виконуються стрибки з парашутом, а також інструкціями з експлуатації парашутів, що використовуються для цього.
49.8 Польоти на викидання парашутистів виконуються при наступних метеоумовах:
- мінімальна висота нижньої границі хмар - на 50 метрів вище висоти викидання парашутистів за завданням;
- мінімальна видимість у польоті 2000 метрів;
- максимальна швидкість вітру біля землі для різних категорій парашутистів обмежується документами, що регламентують їхнє навчання але не може перевищувати 11 м/сек.
49.9 Для організації і забезпечення стрибків з парашутом призначається керівник стрибків і стартовий наряд. Керівник стрибків підпорядковується керівнику польотів. (При наявності відповідних допусків, керівник польотів може одночасно виконувати обов'язку керівника стрибків).
49.9.1 Склад стартового наряду:
- інструктор, що контролює підготовку парашутистів на лінії стартового огляду;
- черговий по площадці приземлення;
- при стрибках на воду - черговий по району приводнення з командою і плавзасобами для підбора парашутистів і парашутів;
- черговий лікар (фельдшер) на площадці приземлення (у районі приводнення) із засобами надання першої медичної допомоги і санітарним автомобілем;
- інструктор, що контролює укладання парашутів на старті.
49.10 Попередній розрахунок стрибка з парашутом і визначення точки викидання парашутистів проводиться керівником стрибків і екіпажами, призначеними на викидання парашутистів, по фактичним даним про напрямок і швидкість вітру по висотах. Отримані розрахункові дані перед початком викидання парашутистів перевіряються контрольним викиданням пристрілочного парашута. Висота викидання пристрілочного парашута повинна відповідати висоті, на якій будуть розкриватися парашути. Після приземлення пристрілочного парашута остаточно визначається точка викидання парашутистів. При перервах у викиданні парашутистів більш однієї години (та інших випадках за рішенням керівника стрибків), проводиться повторне викидання пристрілочного парашута.
49.11 Рух повітряних суден, що виконують польоти на викидання парашутистів у районі аеродрому, організовується з таким розрахунком, щоб траєкторії їхнього руху при зльоті, наборі висоти, зниженні і посадці не перетиналися з траєкторіями парашутистів, що знижуються.
49.12 При проведенні парашутних стрибків запуски двигунів, рулювання, злети і посадки повітряних суден, не зв'язаних з виконанням польотів на викидання парашутистів дозволяються. тільки в перервах між польотами на викидання, при відсутності в повітрі парашутистів, що знижуються.
49.13 Особи, безпосередньо не пов'язані з виконанням і забезпеченням стрибків з парашутом, на борт ПС, що виконує польоти на викидання парашутистів, не допускаються.
49.14 Кількість парашутистів, що виконують стрибки в одному заході ПС, визначає керівник стрибків у залежності від висоти стрибка, вправи, що виконується, рівня підготовки парашутистів і розмірів площадки приземлення.
49.15 При організації парашутних стрибків із двох і більш ПС, одночасне викидання парашутистів з різних висот забороняється.
Начальник управління стандартів льотної експлуатації В.М.Сусанов
