Начальник цеху Віталій Звягінцев: я чомусь впевнений, що ми все відновимо
Про страшні руйнування на авіапідприємстві Віталій Іванович знав ще в перші дні російського вторгнення. "На початку березня проїжджав повз і бачив, що там жахливо. Червоний будиночок простояв Другу світову війну, а в цю його знищили", - каже чоловік.
Він прийшов працювати на ХАЗ ще молодим хлопцем у 1968 році і брав участь у будівництві багатьох споруд заводу. Боляче було дивитися, як зараз руйнується те, над чим трудився понад 50 років. Тому попри небезпеку російських атак Віталій Звягінцев одним з перших з’явився на роботу і вже одинадцятий місяць поспіль ліквідовує наслідки бомбардувань.
"Приводимо до ладу заводську територію, закриваємо адмінбудівлі, прохідні, цехи, щоб меблі та обладнання не зіпсувалися від вологи. Це все наша праця, шкода, якщо пропаде", - говорить Віталій Іванович.
Ливарний цех, який він очолює останні роки, теж постраждав. Проте чоловік налаштований оптимістично: "Я чомусь впевнений, що ми все відновимо. Чому я й намагаюся зі своїми людьми зберегти все нажите. Залишилося ще трохи праці вкласти, і фінансів, і цех можна відкривати. Тим більш, що мені відомо про чималий попит на нашу продукцію".
За його словами, багато працівників залишилося в Україні і готові повернутися на завод, як тільки з’явиться основна робота.
"А зарплату дають усім, хто у нас працює. Як і обіцяв генеральний – раз у місяць, регулярно",- стверджує Віталій Звягінцев.
Заходи безпеки під час повітряних тривог він вважає не зайвими. На авіазаводі є кілька бомбосховищ, куди можна сховатися у разі ракетних атак. Проте Віталій Іванович запевняє, що навіть весною працівники не боялися виходити на завод, хоч обстріли і бомбардування тривали щодня.
"Дуже хотілося б відновити нашу роботу. А замовлення у нас будуть", - впевнений начальник ливарного цеху.
