15.02.23 

ImageЗаступник начальника цеху: нас не лякає війна, продовжуємо працювати, але співпраця з росіянами більше неможлива

ХАЗівці звикли приходити на роботу раненько. 24 лютого 2022 року Сергій Рубан, як зазвичай, з’явився на робоче місце, хоч і чув постріли зі сторони україно-російського кордону. В той день він востаннє бачив авіазавод цілим. Тоді їх відпустили по домівках. Назустріч їм йшли українські військові, які готувалися захищати Харків. 

Коли Сергій Рубан повернувся через кілька днів – не міг повірити своїм очам: розвалений директорський будиночок, понівечена прохідна, глибокі вирви на подвір’ї… Зізнається, що в голові не вкладалася думка, що таке взагалі можливе. Він працює на ХАЗі ще з 1985 року. Спочатку слюсарем-складальником, потім майстром, старшим майстром, останні роки - заступником начальника цеху з виробництва у різних цехах. У 80-ті Харківський авіазавод ще продовжував виготовляти літаки, розроблені КБ Туполева, а також переходив на «Ани» від АНТК ім. О. К. Антонова.

"Багато років авіазавод співпрацював з росіянами. На 50-60% комплектуючі були російські, - каже чоловік. – До нас прилітали російські літаки на фарбування. Перший Ан-140 здавали в Якутію…"

Його цех займається остаточним фарбуванням і гальванопокриттям. «Весь завод ніс нам вироби. Без нас жодної деталі не робили. Усе проходило через наші руки», - розповідає Сергій Рубан. Але після вторгнення росіян йому довелося займатися зовсім іншим – забивати діри, на місці яких раніше були вікна, але їх вирвало вибуховою хвилею. 

Усі місяці великої війни попри регулярні обстріли чоловік ходить на роботу. Робити є що, але він мріє, щоб його цех отримував і виконував замовлення за спеціалізацією. Вірить, що авіапідприємство відновиться. «Працівники з мого цеху залишилися в Харкові і готові вийти, як тільки знадобиться, - говорить Рубан. – Нас не лякає війна. Навіть ті, котрі живуть на Салтівці, нікуди не від’їжджали. Весь цей час залишаються там. Навіть пережили всі ці обстріли». 

За його словами, ХАЗівці налаштовані відроджувати своє рідне підприємство, але співпраця з росіянами більше не можлива.