"На нас скинули авіабомбу. Мене засипало повністю", - Геннадій Стрюков, енергетик ХДАВП
Той день енергетик авіапідприємства Геннадій Стрюков називає своїм "першим днем народження". 1 березня 2022 року він знаходився у будиночку дирекції, поряд з яким російські загарбники скинули авіабомбу вагою 500 кілограмів. У старовинній столітній будівлі - часів заснування ХАЗу – повністю обвалилася стіна, але люди у ній дивом врятувалися.
"Ми з гендиректором зайшли перевірити комунікації. На першому поверсі все було нормально. Піднялися на другий. Я був у проході, а він – за стіною, щойно вийшов із кабінету. Як кидали бомби – я не чув. Мене раптом засипало повністю. Таке відчуття було, ніби потрапив під напругу 10 чи 6 кіловольт. А потім чую його голос: "Гено! Ти живий?", - згадує Геннадій Миколайович. – І він почав мене відкопувати. Відкопав. Брова повністю закривала моє праве око, ліва рука травмована, ребра – поломані. Григоровичу уламками цегли посікло обличчя".
На авіазаводі потерпілому енергетику наклали кровозупиняючу пов’язку і гендиректор відвіз його в лікарню швидкої та невідкладної допомоги. Вже там йому зашили брову та кисть, зробили рентген, а тоді швидка доставила його в спеціалізовану лікарню перевірити зір.
"Оскільки вже був пізній час, я там переночував. Мені призначили лікування ока, яке можна було продовжити вдома. Громадський транспорт тоді не працював. На вулиці я зупинив машину волонтерів, вони відвезли мене додому. Не взяли з мене ні копійки за дорогу", - розповідає Геннадій Стрюков.
За його словами, необхідних ліків в аптеках не виявилося, але керівництво авіапідприємства знайшло медикаменти і доставило йому додому.
"Заступник гендиректора Сергій Дмитрович Крюков десь замовив і привіз мені. Вони з гендиректором також привозили мені продукти, - розказує чоловік. - Лікуюся я до сих пір. Спочатку дуже боліли поламані ребра, що й не дихнеш. Зараз мені вже значно легше".
Весь час великої війни енергетик залишається в Харкові і навіть з літа минулого року виходить на авіазавод працювати. З тих пір він пережив не одне бомбардування. Бувало, що ледь встигав вискочити з заводу, коли там починався сильний обстріл. А одного разу ракета С-300 влучила в школу поряд з його будинком.
"Це було зовсім поруч, в 50-ти метрах. Мій дах зачепило, але шибки залишилися цілі. Бо вікна я не закриваю, а придавлюю баклажкою води. Коли йде вибухова хвиля, удар, вікно відкривається, баклажка падає на підлогу. Так весь час роблю. Скільки разів баклажки падали, а вікна залишаються цілі", - зазначає Стрюков, який проживає в одному із часто обстрілюваних районів міста.
Не дивлячись на війну і ризик в будь-який момент потрапити під обстріл, Геннадій Миколайович вважає, що потрібно працювати і відновлювати Харківський авіазавод.
"Багато хто відмовився виходити, враховуючи небезпечну обстановку. Але я ходив. І в день повномасштабного нападу росіян – 24 лютого - вже о 6.30 я був на роботі. Була моя зміна, я працюю «сутки/троє». Не вважаю себе якоюсь надто сміливою людиною. Просто я люблю свою роботу, свій завод, - каже енергетик. - Там усе розбите і зруйноване. Потрібно було відновлювати. ХАЗ повинен відродитися, він потрібен людям".
"За зразкове виконання обов'язків під час воєнного стану" Указом Президента України Геннадій Стрюков нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Цю державну нагороду йому та гендиректору ХДАВП Олександру Кривоконю 26 травня 2022 року вручив Олег Синєгубов, голова Харківської обласної військової адміністрації. У своєму пості з цієї нагоди губернатор написав: "Пишаємося харків’янами, які в час війни вкотре підтвердили свою мужність та патріотизм! Мав приємність вручити державні нагороди фахівцям Харківського державного авіаційно-виробничого підприємства, більш відомого серед харків'ян як ХАЗ… Дякую Олександру Григоровичу та Геннадію Миколайовичу за сумлінне виконання їхніх обов'язків в такий непростий час. Упевнений, маючи таких досвідчених фахівців, після нашої перемоги Харківський авіаційний завод ще неодноразово стане приводом для гордості".
