5 травня вперше своє військово-професійне свято відзначають фахівці цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України. І серед них — представники Повітряних Сил.
Їх називають "сіміками" — за англомовною абревіатурою назви цієї спільноти, що зародилася в українському війську саме 5 травня, у перший рік російсько-української війни, 2014-го. У Повітряних Силах структура цивільно-військового співробітництва (ЦВС) не така чисельна й розгалужена, як, приміром, у Сухопутних військах — відповідно до чисельності та завдань цього виду Збройних Сил. Проте кипить робота й тут.
Фахівці ЦВС Повітряних Сил складають відповідні групи в Командуванні виду та повітряних командуваннях. Хтось із них прийшов у ЦВС на початку війни й уже має великий досвід роботи на ниві цивільно-військового співробітництва, а хтось служить у підрозділах ЦВС порівняно недовго й опановує професію, спираючись на досвід колег, але вся ця нечисельна спільнота робить велику справу.
Складових і завдань у "сіміків" чимало, та головне — координація роботи між військовим командуванням та цивільними адміністраціями, що має дуже велике значення, а під час воєнного стану й поготів.
Структура ЦВС у Повітряних Силах з’явилася дещо пізніше, ніж у Сухопутних військах: пілотний проєкт із запровадження цивільно-військового співробітництва у Збройних Силах України розпочався у травні чотирнадцятого, і з роками він розповсюдився на всі види вітчизняного війська. Активізація ж роботи випала на час після широкомасштабного вторгнення агресора.
Окрім роботи з цивільним сектором та допомоги йому, структури цивільно-військового співробітництва також займаються й прийняттям запобіжних заходів із недопущення перешкоджання діям українських військових — це також важливий і непростий напрямок роботи в районах ведення бойових дій. Для цього налагоджена співпраця з правоохоронними органами, підрозділи яких входять до складу Сил оборони України.
Уже в перші місяці широкомасштабної війни фахівцями ЦВС Повітряних Сил було налагоджено співпрацю з військово-цивільними адміністраціями фронтових та прифронтових регіонів, а також із цивільним сектором по всіх областях України в зоні відповідальності з’єднань Повітряних Сил. У різних регіонах за сприяння ЦВС завдяки налагодженій співпраці з місцевою владою, волонтерами, благодійниками та відповідальним бізнесом було забезпечено додатковим харчуванням особовий склад чергових підрозділів та блокпостів у важкі перші місяці після широкомасштабного вторгнення і вирішення питань забезпечення засобами індивідуального захисту, предметами амуніції, засобами гігієни та іншими предметами першої необхідності. Також великою ділянкою роботи було забезпечення допомоги під час будівництва захисних споруд та інженерного обладнання військових частин, позицій та блокпостів. А це — десятки кілометрів колючого дроту, сотні тонн піску, цементу та інших будівельних матеріалів, а ще — бетонні плити, протитанкові їжаки, дошки, мішки та інші матеріальні засоби, кількість яких просто не піддається ліку та перерахуванню.
Звісно, вирішувалися також питання забезпечення підрозділів і медикаментами, і автомобільною технікою та запчастинами до неї, і засобами відеоспостереження та зв’язку, що дозволило ефективно реалізувати завдання в рамках інших основних функцій ЦВС — підтримка дій військ (сил) та підтримка об’єктів цивільного середовища.
Багато допомогло справі і налагодження зв’язків із волонтерами й меценатами як усередині країни, так і з представниками діаспори та іноземних друзів у десятках країн світу.
У прифронтових регіонах офіцери ЦВС допомагають не лише військовослужбовцям, а й цивільному населенню, що потерпає від бойових дій. Окрема увага — дітям. Як у прифронтових районах, так і в областях у зонах відповідальності. Тут "сіміки" організовують проведення занять із мінної й ракетної безпеки та основ надання домедичної допомоги тощо.
Великою та дуже важливою ділянкою роботи структур ЦВС є участь у реалізації гуманітарного проєкту Збройних Сил України "На щиті" із забезпечення заходів пошуку та транспортування полеглих військовослужбовців Збройних Сил України та інших складових Сил оборони держави до місць остаточного поховання. Це — морально важка, але необхідна місія, у рамках якої фахівцям ЦВС доводиться вирішувати чимало завдань із транспортування та організації належного поховання загиблих захисників, спілкування з сім’ями загиблих тощо.
Беруть участь «сіміки» Повітряних Сил і у процесі роботи з обміну інформацією про військовослужбовців Повітряних Сил Збройних Сил України, які перебувають в ізоляції (полоні). Це також дуже важлива робота, подробиці якої, найімовірніше, можна буде публікувати вже після завершення бойових дій. Поки ж представники ЦВС Повітряних Сил роблять свій вагомий внесок у загальну справу, наближаючи перемогу над ворогом кожен на своєму місці — як у районах ведення бойових дій, так і у відносно тилових гарнізонах у процесі повсякденної життєдіяльності.
