Про забезпечення війська технологічними засобами ураження Міністр оборони України Олексій Резніков написав у своєму блозі для ЛІГА.net.
"Підвищена увага суспільства до забезпечення війська технологічними засобами ураження — зрозуміла.
Багато хто вважає, що для наближення перемоги, збереження життя наших захисниць і захисників робиться замало. І це адекватна реакція у ситуації, коли не всі процеси публічні. Наприклад, закупівлі керованих БПЛА-бомб чи FPV-дронів.
Але є речі, які можна озвучити. Від початку повномасштабної війни Росії проти України 32 зразки безпілотних авіаційних комплексів вітчизняного виробництва різних типів допущено до експлуатації — розвідувальних, ударних, дронів-камікадзе та баражувальних боєприпасів. Офіційно створено окрему категорію — боєприпаси для БПЛА, що дозволяє їхнє виробництво і закупівлю.
Або, наприклад, про FPV-дрони. Наразі вже 10 моделей офіційно в експлуатації ЗСУ. Більшість збираються в Україні, але переважно з іноземних складових. Наступний виклик — виробляти основні компоненти в Україні, щоб гарантувати незалежність та стійкість постачання армії за будь-яких обставин.
Загалом з 24 лютого 2022 року взято на озброєння та допущено до експлуатації понад дві сотні зразків різного озброєння та військової техніки. Це в десятки разів більше, ніж у будь-який попередній рік незалежності.
Все це тестується на полі бою нашими воїнами, модернізується. Поступово відбудеться уніфікація.
Але окремо підкреслю: реалії цієї війни диктують нам цілком конкретні умови. Умови, за яких ми вимушені тяжіти як до кількості озброєння, так і його якості, технологічності, ефективності використання. Яка це зброя? Нова. В цій ситуації важливу роль відіграє гнучкість системи ухвалення рішень щодо постановки нового озброєння на бойове чергування. І ми продовжуємо працювати над удосконаленням процедур.
Що наразі.
У вересні 2022 року були внесені зміни до постанови Кабміну № 345. Завдяки цьому термін взяття в експлуатацію нового озброєння та техніки скоротився у 10-17 разів — з 2 років до 3-5 тижнів.
У лютому 2023 року своєю постановою № 138 Кабмін спростив ввезення БПЛА і комплектовання.
У березні 2023 року Кабмін постановою від № 256 спростив процедури укладання контрактів, приймання БПЛА, допуск до експлуатації й постачання їх на фронт, також передбачивши збільшення прибутку виробників БПЛА до 25% від собівартості.
Зокрема, було спрощено процедури взяття на озброєння/допуск до експлуатації. Таким чином постачання БПЛА українського виробництва для потреб Сил оборони зросло у геометричній прогресії.
Сьогодні вже понад 40 млрд грн держава витрачає на БПЛА. З них — половину через Міноборони. Зауважу: Міноборони купує БПЛА напряму у виробників. Без підрядників, субпідрядників тощо.
Наше завдання — адаптуватися під потреби ЗСУ, аби мати технологічну перевагу над ворогом. Водночас запит ЗСУ значно перевищує можливості бюджету країни. Тому Міноборони намагається максимально ефективно витрачати виділені кошти.
Наразі ми працюємо за кількома напрямками.
1. Два місяці тому при Міноборони ми створили Акселератор інноваційного розвитку (https://mil-tech.gov.ua). Акселератор вже ініціював організацію закупівель FPV-дронів у всіх виробників, які були допущені до експлуатації. Вже схвалено відповідне рішення на спільній із ЗСУ комісії, яка займається плануванням закупівель озброєння та військової техніки.
2. Спільно з Мінцифри, разом з Генштабом та командуваннями родів військ ми працюємо для прискорення закупівель та розподілу дронів. За останній місяць процес розподілу вдається доводити до 4-5 днів.
3. Спільно з Мінцифри ми у процесі закупівель дронів завдяки коштам проєкту United24, якими розпоряджається Мінцифри та Держспецзв’язок.
4. БПЛА передаються до війська й через спільні накази із Держспецзв’язком. З останнього — кілька днів тому було підписано черговий спільний наказ про передання ще понад 1200 БПЛА у різні військові частини. Серед них частина — це українські комплекси.
5. Ми продовжуємо укладати державні контракти на закупівлю БПЛА. Вже законтрактовано перевірені «у бою» та взяті на озброєння комплекси іноземного виробництва: Bayraktar TB2, Atlas PRO, Warmate 3.0, Fly Eye 3.0; комплекси вітчизняного виробництва: Лелека, Фурія, ACS-3, Windhover, PD-2, RAM-2, Spectator-M1. Розпочато закупівлю щойно допущених до експлуатації комплексів Phoenix 03 Heavy UCAV, Е-300 Enterprise, D-80 Discovery.
Також, окрім Акселератора, нові зразки надходять в Міноборони через проєкт Brave1 та від Генерального штабу. Але ще раз: Міноборони — це про зрілі технології. Вони мають відповідати TRL-7 і вище.
Як відбувається допуск до експлуатації нових видів озброєння?
Це головний крок задля подальшого контрактування та поставлення на озброєння. Для цього виробнику/розробнику треба на сайті Акселератора Міноборони (https://mil-tech.gov.ua) заповнити відповідну форму, перейшовши за посиланням — Запит від ОПК до Міноборони України.
Далі все просто:
1. Міноборони вивчає матеріали випробувань та заявлених ТТХ.
2. Погоджуємо ТТХ і спільно із ЗСУ визначаємо потреби.
3. Реєструємо виріб постачання.
4. Допускаємо до експлуатації ЗСУ.
5. Отримуємо потребу від ГШ ЗСУ на конкретні вироби та їхню кількість.
6. Закуповуємо вироби.
Забезпечення, замовлення, контрактування будь-чим з ОВТ відбувається ВИКЛЮЧНО на підставі сформованої потреби від Генерального штабу Збройних Сил України.
Трапляються випадки, коли зразки не замовляють. Причини прості:
1. Немає зацікавленості ЗСУ в конкретному запропонованому зразку.
2. Негативний висновок спеціалізованої комісії під головуванням командувань ЗСУ, що складається з представників МО, ГШ, командувань військ, військових науково-дослідних установ. Як правило, негативний висновок надається через невідповідність результатів випробувань тим ТТХ, що заявлені виробником.
Що робити? Доопрацювати та подавати знов. Ми діємо максимально гнучко, щоб усі команди розробників та виробників мали можливість себе проявити.
Ключове — для нас є безперечним пріоритетом безпека екіпажів, наших військових. Тому це завжди головний показник.
Надлишкова бюрократія — найгірший ворог.
Варто визнати, що низка процедур не адаптовані до сучасних потреб і реалій. І гальмують зокрема й процеси дооснащення або переоснащення армії.
Зокрема:
1. Процедура списання військового майна до недавнього часу була недосконалою.
2. Важливим кроком, що покращить логістику ухвалення рішень, стане можливість формування потреби на озброєння не в паперовому вигляді, як це працює зараз, а через електронний документообіг. Одна з моїх цілей — побороти українську паперову армію, в Міноборони та ГШ. Над цим вже працюємо теж.
3. Дублювання функцій в структурах ЗСУ також потрібно ліквідувати. Внутрішня конкуренція ускладнює всі процеси.
4. Існує потреба розширення наявної штатної номенклатури Генерального штабу, яка передбачатиме більшу кількість видів озброєння. Оскільки сьогодні за процедурою ГШ фактично не може формувати запит на види озброєнь, що згаданою номенклатурою не передбачені.
5. Гостро стоїть питання освіти чи додаткової освіти особового складу. Слушно було б організувати освітній процес певних фахівців безпосередньо у підрозділах. На місцях.
Переконаний, що імплементація таких рішень суттєво збільшить спроможність війська технологічно зростати.
Тепер до глобального.
Так, це війна технологій. І я неодноразово повторював, що наше завдання — закладати фундамент на майбутнє тут і зараз. Наш сусід нікуди не зникне, загроза з боку Росії існуватиме навіть після нашої перемоги. Це — сухий факт. Запорука нашої незалежності та безпеки — технологічний розвиток українського ВПК. Зокрема БПЛА/БПАК.
Ми продовжуємо співпрацю з нашими партнерами. Днями, як ви знаєте, у розвиток Рамкової угоди про співробітництво у сфері високих технологій, авіаційній та космічній галузях між урядами України та Туреччини було укладено договір про будівництво в Україні сервісного центру з ремонту безпілотників з Baykar Makina.
Паралельно ми продовжуємо співпрацю з українськими розробниками та виробниками.
Український ВПК — потужний. Без сумніву. І ми продовжимо нарощувати його «м’язи». Це стосується як танків з бронемашинами, так і БПЛА, ПЗРК, ракет тощо.
Ми дійсно йдемо вперед в цьому напрямку. Нам не можна відставати від світу. І запевняю: розвиток і підтримка українського ринку БПЛА — один з основних пріоритетів”.
