"Нова "Лелека" використовує нестандартні частоти. Ворожі РЕБ ще не навчилися з цим працювати", - інструктор з підготовки операторів БПЛА "Орфей"
Співробітник Центру підготовки пілотів з позивним "Орфей" розповів УНІАН про перший український безпілотник, який виробляється за межами України та створений за стандартами НАТО.
В листопаді українсько-чеська компанія UAC презентувала новітній безпілотний авіаційний комплекс (БПАК) Leleka LR (long-range). З наступного року ця вдосконалена модель "Лелеки" серійно випускатиметься у ЄС, зокрема й для потреб країн НАТО. Розкажіть про цей БПАК детальніше.
БПАК Leleka LR був розроблений, виходячи з запиту української артилерії, для якої треба літати дуже багато, дуже довго, дуже далеко та мати стабільний зв’язок. Тож ця українська "птаха" може перебувати в повітрі до 4-х годин. А дальність каналу зв'язку у неї - до 90 км в режимі реального часу.
Основний біль усіх українських операторів БПАК, які воюють, це здатність виконувати задачу під дією РЕБ. В Leleka LR зібрані усі ноу-хау, новинки та "смаколики", які допомагають це робити надійно, постійно та безвідмовно.
Резервування основних систем - у нас не один канал зв'язку, а декілька, які рознесені дуже далеко один від одного по частотах, і мають усі надважливі алгоритми шифрування. Допомагають працювати під дією РЕБ також навігаційні системи антиджемінгу. Умовно кажучи, це усілякі гаджети з SRP-антенами і не тільки.
Ця "птаха" вже не перший місяць себе дуже добре показує. Вона має комфортну швидкість польоту та надійні засоби розвідки для корегування вогню артилерії. Цю задачу нам допомагає виконувати нова цільова навантага - двохосьова гіростабілізована оптико-електронна система.
На борту ми маємо 25-кратний оптичний зум та 4-кратний цифровий зум. Одразу тут передбачені усі потрібні плюшки - цифрові алгоритми обробки відео, оператор має нагоду слідкувати за статичними об'єктами і літак буде самостійно утримувати об'єкт в центрі кадру. Це дуже зручно, коли корегуєте артилерію. Він може супроводжувати рухомі об'єкти, це дуже зручно, коли ви проводите розвідку. І він має дуже багато алгоритмів обробки, стабілізації, шифрування та передачі відео.
Які переваги має цей БПАК?
Базовий комплект, на якому ми виконуємо свої задачі, це два ящики. Тобто, він дуже компактний і вміщується лише у два ящики, які, своєю чергою, поміщаються у будь-який засіб транспортування. Умовно, це може бути мікроавтобус.
По навчанню майже нічого не змінилося. Зараз в українському війську дуже багато операторів відомого БПАК "Лелека-100". Час перенавчання дуже малий – максимум, два тижні. Схоже технічне обслуговування та програмне забезпечення. Є маленькі особливості, які відпрацьовуються на практиці у нашому тренувальному центрі…
Через те, що Leleka LR дуже малий, у нього малий час розгортання. До 10 хвилин - від закритих ящиків до положення "готовий, знаходжуся у повітрі". Адже, коли знаходишся біля "нуля", хочеться якнайшвидше його зібрати, запустити в повітря і почати виконувати задачі.
Надважливе - це швидка і зручна посадка та час підготовки повторного пуску. Менше ніж за 5 хвилин "пташка" вже знаходиться у повітрі. Дуже мала площа, дуже малі відбиваючі показники, і його дуже складно в РЛС-діапазоні побачити. Тобто, бачать, але це дуже складно. Через те, що він літає вище, у нього дуже мала акустична та візуальна помітність. Робоча висота 1200-1700 м. Але можна підійматися до 3000 м.
Був зроблений акцент на камері, але дуже часто погодні умови не дозволяють бачити навіть на 100 метрів, чи є тут прилади, які дозволять робити розвідку без камери?
В розвіднику передбачено декілька типів цільового навантаження. Це оптико-електронна система денного діапазону - звичайна відеокамера на двох осях стабілізації. Є також тепловізійні системи для роботи, коли у вас складна видимість, або вночі, або похмуро.
Дуже зручна система складання/розбирання літака. Вам не потрібні жодні технічні засоби чи інструменти. Є кнопка: натиснули, витягнули, вставили нове. Засоби радіоелектронної розвідки на цьому літаку не передбачені. Вони важкі, складні та габаритні.
Як демонструє себе LelekaLRв бою?
Із нещодавнього, є реальний бойовий досвід корегування вогню HIMARS.
Партнери нам надали дуже багато артилерії, яка працює на 30-45 км. Для таких задач Leleka LR - просто ідеальна система. Також це - дорозвідка, цілевказання, корегування артилерії та підтвердження ураження. Чотири години безперервного польоту дають можливість зробити декілька пострілів з тих же HIMARS, підтвердити, що влучили, і далі працювати по наступних цілях.
Досвід 1,5 року активної фази війни показав, що літаки літають добре. В Україні їх навчилися також будувати. Але є системи (як програмні, так і фізичні засоби), які потрібно обов'язково модифікувати. Це навігаційні системи антиджемінгу, це натівські зразки, які експлуатуються на літаках. Це SRP-антени (їх декілька, вони сумісні та працюють за алгоритмом).
Плюс - програмне забезпечення. На минулих зразках були простіші системи резервування каналів, тут використовуються нестандартні частоти, які раніше в Україні ніхто не використовував. Для ворожої РЕБ - це новинка. Вони ще не навчилися з цим працювати.
Тобто у росіян зараз немає РЕБ, який здатен стати на заваді?
Є, але методички у них досі такі: подивився - "Ага, така частота і такий літак" - все, почав працювати. А якщо щось нове, то треба думати, що з ним робити.
Суть теперішньої війни: кожен один одного постійно намагається "здивувати", зробити якусь несподіванку, щоб вони потім не встигали за цим перебудувати свою систему радіо-електронної розвідки. Дуже багато автоматизації. Якщо постійно використовувати нестандартні канали зв'язку, якщо їх постійно міняти, якщо постійно модифікувати техніку, то ворогу буде складніше їй протидіяти.
Де літак був на фронті?
Саме цей літак минулого тижня виконував задачі на запорізькому напрямку. Він вже пройшов піддослідну експлуатацію і вже є користувачі серед спецпідрозділів. Вони дають дуже позитивний feedback.
Якщо багато хлопців не літають, тому що на землі немає навігації, ніхто не може зробити позиціювання, то саме цей літак дозволяє злетіти, виконати технічні обдувки для корегування, щоб усі датчики працювали справно, і виконати задачу повністю. Це дає можливість точно корегувати артилерію і визначати координати, куди їй бити.
Якщо ворог "задавить" зв'язок, чи повернеться літак назад?
Так. На борту є система автоматичного управління та інерційні системи. Якщо повністю не буде зв'язку, він виконуватиме свою задачу по маршруту. Літак сам по собі не літає, що йому скаже оператор, він це і буде робити. Оператори, які пройшли навчання, грамотно будують маршрут - із запасними точками, аеродромами та зонами повернення.
Якщо втрачається зв'язок, то він виконує задачу далі. Коли виконає маршрут, завжди буде повертатися додому, або на запасний аеродром. Коли він летить додому, то виходить з зони дії засобів ворожого РЕБ, і тоді з ним гарантовано з'являється зв'язок. Якщо ні, він вийде в зону запасного аеродрому, оператор зможе прийняти ручне керування і посадити його на іншому каналі зв'язку.
Чи передбачена робота у зв'язці з ударними БПЛА?
Так, передбачена. Він може зв'язуватися з іншими ударними та розвідувальними БПЛА, працюючи з ними в одній мережі.
