Підготовка, узгодження та укладання міжнародних угод, проведення сертифікаційних заходів. На перший погляд, ця суто кабінетна робота в межах оборонних процесів дуже далека від вимог швидкоплинних бойових дій. Але це тільки так здається.
Саме за тим, як ефективно на договірному рівні налагоджена співпраця з іноземними партнерами, як проходять ліцензування українські пілоти, вибудовується весь спектр такого поняття, як система безпеки вітчизняної державіації.
Про сьогодення роботи фахівців Головного управління державної авіації України (ГУДАУ) розповів начальник цього підрозділу Міністерства оборони Андрій Телегін.
— Андрію Васильовичу, і пересічному громадянину зрозуміла різниця між цивільною та військовою авіацією. Перша, так звана комерційна, займається перевезенням пасажирів та вантажів. Друга — покликана захищати нашу країну. Від вас, як від фахівця, хотілося б почути деталі функціонування саме тієї, другої складової повітряного флоту України.
— Дійсно, як і в більшості країн, в Україні функціонує дві гілки авіації. І відразу зазначу правильність їхніх назв: цивільна і державна авіація. Саме так вони визначені на нормативному рівні. Отже, відповідно до редакції вітчизняного Повітряного кодексу від 2011 року, вони законодавчо поділені. Питаннями цивільної авіації опікується в нашій країні Державна авіаційна служба України.
Своєю чергою Міноборони нашої держави визначено уповноваженим центральним органом виконавчої влади, який через ГУДАУ реалізує держполітику в галузі саме державної авіації. Декому з ваших читачів ці формулювання можуть здатися набором чиновницької лексики. Тому можна сказати простіше: не буде злагоджено працювати такий регулятор, то не буде і державіації. Вона просто залишиться на землі.
— Якщо не секрет, що і кого саме об’єднує вітчизняна державна авіація?
— На сьогодні в ДАУ функціонує дуже багато авіаційних частин, підрозділів та організацій. Саме вони є експлуатантами повітряних суден: як пілотованих, так і БПЛА. За своєю належністю ці повітряні судна входять до всіх структур, які є у складі Сил оборони України.
Сюди слід додати й авіабудівні підприємства та організації з технічного обслуговування та ремонту авіаційної техніки, а також аеродромну мережу державної авіації України.
— Нині ваш підрозділ активно взаємодіє з міжнародними організаціями. Що дає нашій державній авіації ця співпраця?
— Розробка нормативно-правових актів, контроль за їх виконанням, контроль за роботою системи безпеки державної авіації — це ті провідні напрями, над якими ми працюємо в Україні. А наскільки наша робота є ефективною, з точки зору міжнародної профільної спільноти, визначається її визнанням на міжнародному рівні. Зокрема — Авіаційним комітетом штаб-квартири НАТО.
Відбувається це через процес обопільного визнання сертифікатів, у нашому конкретному випадку — це робота системи безпеки державної авіації. А саме — в НАТО визнають видані нами сертифікати льотної придатності повітряних суден, пілотських свідоцтв, відповідних свідоцтв інженерно-технічного складу, групи керівництва польотами і навпаки. Таке взаємне визнання дозволяє нашим фахівцям безперешкодно працювати в цих країнах, а в разі потреби діяльність іноземних фахівців буде спрощена у нас.
— Андрію Васильовичу, ви розповіли про своєрідний людський чинник у процесі документального взаємовизнання. А що стосується технічного аспекту, адже наші західні партнери вже передають нам авіатехніку, чи є тут спрощення процедур?
— Взаємовизнання вже має конкретні приклади й на технічному рівні. Скажімо, до того, як ми почали процес укладання двосторонніх угод і міжнародних домовленостей, щоб повітряне судно перетнуло державний кордон України, потрібно було провести цілу низку процедур. Нам доводилося долучати до цих процесів чиновників з Міністерства закордонних справ, направляти спеціальні ноти, відряджати фахівців. А це місяці в часі та витрата значних фінансових ресурсів.
Нині ж нам достатньо відповідних свідоцтв, виданих партнерами, ми їх визнали й все: повітряне судно допускається до роботи. Так само справи йдуть і з ремонтними та відновлювальними роботами, які для нас проводять іноземні партнери на своїх перевірених і затверджених підприємствах.
А щодо конкретних прикладів такої ефективності, то одна із сусідніх держав вже висловила готовність передати нам вертольоти. Так от, саме взаємовизнання сертифікатів дозволило розв’язувати питання від перетину нашого державного кордону цими гелікоптерами до прибуття їх у район бойових дій всього за два дні.
— У грудні минулого року на полях засідання Авіаційного комітету (АВК) НАТО між Головним управлінням державної авіації України та ваші чеські колеги підписали документи про співпрацю. Якою є перспектива укладання подібних документів з іншими державами?
— На засіданні Авіаційного комітету НАТО в Брюсселі відбулося підписання й обмін сертифікатами визнання між ГУДАУ та Управлінням військової авіації Чеської Республіки (MAA CZE). Дійсно, така двостороння угода дозволить взаємно визнавати сертифікати, видані ГУДАУ та MAA CZE у всіх сферах авіаційної діяльності.
Окремо зазначу, що за підсумками участі української делегації у засіданні Авіаційного комітету НАТО у грудні 2023 вдалося налагодити нові та поглибити наявні контакти з АВК НАТО, країнами-членами та країнами-партнерами Альянсу, що експлуатують європейські та американські типи повітряних суден, які надалі планується постачати в Україну. Є певні підстави говорити, що подібними угодами до кінця 2025 року ми розраховуємо під’єднати всю Європу.
Водночас Національна рада з льотної придатності Міністерства оборони США у вересні минулого року продовжила чинність сертифіката визнання ГУДАУ як компетентного органу з питань військової льотної придатності на наступний 4-річний період до вересня 2027 року. Здобуті визнання сприятимуть ефективній співпраці України як з Альянсом в цілому, так і з окремими країнами-членами у всіх сферах військової авіаційної діяльності та дозволять безпечно експлуатувати повітряні судна західних зразків.
Автор: Олег Мащенко