09.07.24 

ImageУкраїна продовжує постачати до Туреччини українські двигуни, якими оснащена низка турецьких зразків озброєння.

Таку заяву нещодавно зробив генеральний директор компанії Turkish Aerospace Industries (TAI) Мехмет Деміроглу, пише Defence Express.

Деміроглу відзначає, що їм сьогодні непросто отримувати необхідні комплектуючі з України. "Це тримає нас на межі", — відзначає очільник TAI. Втім, він наголошує, що наразі Україна продовжує постачати авіаційні двигуни для потреб турецького оборонно-промислового комплексу, звичайно, що не без "труднощів".

Він нагадав, що в грудні 2023 року пройшов перший політ їхнього нового ударного безпілотника Anka-III з українським двигуном. Цей БПЛА призначений для здійснення глибоких ударів та придушення систем протиповітряної оборони противника. Має крейсерську швидкість у 463 км/год, максимальну — 787 км/год.

Українські двигуни Туреччина використовує у двох своїх гелікоптерах, йдеться про ударний ATAK-II та багатоцільовий T-925.

Ше у березні 2021 року стало відомо, що Туреччина планує оснащувати свій новий ударний гелікоптер українськими двигунами, таке рішення було прийнято через те, що турецькі виробники не мали власних двигунів такого класу. А вже у червні того ж року було підписано угоду на постачання першої партії з 14 турбовальних моторів ТВ3-117ВМА-СБМ1, згідно з контрактом перші два мали бути поставлені у вересні 2022 року, інші 12 — до 2025 року, тобто зараз ще триває виконання цього контракту.

Також українськими двигунами оснащена низка безпілотних літальних апаратів серії Bayraktar, а саме Akinci з турбогвинтовим АІ-450Т, а також Kizilelma з турбореактивним АІ-25ТЛТ.

Щодо українських авіаційних двигунів для турецького озброєння, Деміроглу заявив, що "було досягнуто великого прогресу" у питанні локального виробництва за ліцензією.

Також варто згадати, що у лютому цього року посол України в Туреччині Василь Боднар відзначив, що є консорціум українських компаній, які конкурують за постачання двигуна для нового турецького винищувача KAAN. Водночас все ж варто зауважити, що Туреччина передусім прагне максимального рівня інтеграції власних розробок у своє озброєння.