23 вересня 1936 року над Харковом злетів літальний апарат незвичної форми – навіть сьогодні його зовнішній вигляд вражає
"Літаючий трамвай" - АВІАВНІТО-3 – він же планерліт ХАІ-8, що був розроблений у 1935 році групою студентів літакобудівного факультету у складі Попова, Герасимова, Коваленка, Обозного, Лиходія (майбутнього директора ХАЗу), Редченка - під керівництвом інженерів-викладачів О.Лазарева та Г.Кроль.
Планерліт - це великий планер, обладнаний власним двигуном. На той час вважалося, що літальні апарати подібної схеми споживають небагато пального, невимогливі щодо умов зльоту та посадки, а тому зможуть забезпечити масовість повітряних перевезень. Такі апарати мали піднімати у повітря літаки-буксирувальники, а далі – все йшло за принципом політу моторного планеру.
АВІАВНІТО-3 (ХАІ-8) мав дві пасажирські кабіни на дванадцять місць, причому передні місця обох кабін призначалися для екіпажу та мали спарене керування.
Після пробних рулювань, пробігів і підльотів 23 ВЕРЕСНЯ 1936 РОКУ льотчики В.Бородін і Є.Шварц здійснили перший 30-хвилинний політ. Слідом за цим пішли всебічні льотні випробування з польотною вагою до 2000 кг, у ході яких були визначені такі характеристики: злітна швидкість 70 км/год., розбіг 210 м, посадкова швидкість 60-65 км/год., максимальна швидкість 130 км/год., швидкість при буксируванні літаком Р-5 170-180км/год.
Планерліт міг злітати й самостійно з польотною вагою 2200 кг.
У 1938 р. ХАІ-8 використовувався для вантажних та пасажирських перевезень. Це був перший і єдиний випадок застосування у вітчизняній авіації літального апарата подібної схеми.
Однак у зв’язку зі зміною керівництва АВІАВНІТО (майже цілком репресованого) інтерес до планерліта пропав і його випробування припинили.
* АВІАВНІТО - авіаційне науково-інженерне товариство, що працювало у 30-ті роки. Найбільшим центром АВІАВНІТО був Харків, де відділенням керував однин із засновників ХАІ академік Проскура. Звісно, що ядром цього інженерно-творчого осередку став Харківський авіаінститут.
